Перевозка больных

Глюкометры и тест полоски

Дифузний токсичний зоб: симптоми та методи лікування

Дифузний токсичний зоб: симптоми та методи лікуванняДифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса-Базедова) - це патологічний стан, що характеризується ураженням щитоподібної залози з наступним її збільшенням та порушеним надмірним продукуванням тиреоїдних гормонів. Як наслідок це призводить до розвитку тиреотоксикозу.

Відмітимо, що захворювання має аутоімунну природу виникнення з періодами загострення та ремісії. Тобто коли відбувається продукування антитіл до рецепторів тиреотропного гормону. Внаслідок цього відбувається розростання тканин щитоподібної залози та прискорення обмінних процесів і як наслідок самоотруєння організму.

Які фактори впливають на розвиток порушення?

У більшості випадків причиною розвитку токсичного зоба виступає дефіцит йоду в організмі, що може бути пов'язано особливостями проживання на певних територіях (переважно гірських) або ж неналежним харчуванням, порушенням зі сторони шлунково-кишкового тракту.
 
Додатковими факторами для розвитку дифузного токсичного зоба виступають:
  • спадковий фактор;
  • психічні порушення;
  • тривалий вплив стресового фактора;
  • травми шиї;
  • розвиток інфекційного процесу.

Основні прояви

  1. Збільшення апетиту та при цьому зменшення ваги.
  2. Коливання настрою, від дратівливості до депресії.
  3. Підвищення температури тіла на постійній основі.
  4. Тахікардія.
  5. Тремор рук.
Зовнішньо пацієнти з дифузним токсичним зобом маю астенічний вигляд, щитоподібна залоза помітно збільшена у розмірах, а очі мають вигляд витрішкуватих - розвивається екзофтальм. Чим більше збільшується залоза, тим більше скарг виникатиме у хворого. Так зоб може зміщувати оточуючі тканини, викликаючи осиплість голосу, задишку, труднощі при ковтанні.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбуватиметься лікарем ендокринологом на основі проведення пальпаторного огляду, ряду лабораторних й інструментальних методів дослідження: УЗД, КТ очниць, визначення рівня гормонів (ТТГ, Т3 та Т4, визначення антитіл до ТТГ, тиреоглобуліну тощо). Додатково можливе проведення біопсії, з метою виключення розвитку злоякісного процесу. 
 
В основі лікування покладена комплексна терапія, насамперед з призначенням препаратів, що пригнічують надмірне продукування тиреоїдних гормонів (антитиреоїдні препарати), препаратів йоду (радикальнішим методом є лікування радіоактивним йодом). Кожен випадок потребує обирання індивідуального варіанту лікування.
При відсутності результату від консервативної терапії, проводиться оперативне втручання з повним видаленням щитоподібної залози.
 
Важливо розуміти, що функція щитоподібної залози є масштабною для всього організму. Відповідно  її порушення впливає на рівень гормонів, а ті своєю чергою на метаболізм, розвиток тканин та діяльність систем. Тому при появі симптомів захворювання важливо своєчасно звернутися зі лікарською допомогою.

Медична платформа



Алкофарм