Акромегалія: основні причини високого рівня гормону росту

Для акромегалії найчастіше характерним є непомітний поступовий розвиток. Так хтось може помітити раптово, що взуття стало замале, а у когось на палець перестає налазити обручка.Це зазвичай пов’язується з набряками, що у випадку акромегалії й відтерміновує встановлення недугу.
 

Акромегалія - це патологічний процес, яке призводить до збільшення деяких кісток, органів та інших тканин. Невелика залоза в мозку, яка називається гіпофізом, зумовлює ці зміни, виробляючи занадто багато гормону росту. Зазвичай це відбувається через пухлину гіпофіза. Пухлина не є раковою.
 

Нагадаємо, що гіпофіз є залозою, що розташовується в головному мозку. Пухлина провокує надмірне продукування соматотропного гормону або більш нам відомого як гормон росту. В нормі соматотропний гормон у дорослому віці виділяється в кров у невеликих порціях.
 

За статистичними даними більшість випадків захворювання припадає на вікову категорію осіб від 25 до 40 років. Тобто коли фізіологічний ріст закінчується. 

1. Новоутворення гіпофіза (аденома).

2. Надмірне продукування соматотропного гормону іншими пухлинами поза гіпофізом.

3. Черепно-мозкова травма.

Коли в організмі забагато гормону росту, кістки збільшуються. У дитинстві це призводить до збільшення зросту як частини стану, який називається гігантизмом. У дорослих з акромегалією зміни зросту не відбувається. Натомість кістки рук, ніг та обличчя стають більшими.

Ці зміни відбуваються повільно протягом багатьох років. Тому людям з акромегалією може знадобитися багато часу, щоб помітити симптоми.

Окрім того, що зовнішньо стає помітним збільшення виступаючих частин обличчя, додатково пацієнта починає турбувати:

• Головний біль.

• Порушення зору.

• Біль в суглобах.

• Зниження статевого потягу.

• Нудота та блювання.

• Задишка.

• Шкіра стає потовщеною та грубою.

Встановлення діагнозу потребує проведення ряду діагностичних тестів. Тому окрім встановлення анамнезу та аналізу клінічної картини лікар додатково призначить проходження КТ та МРТ, лабораторних досліджень крові (наприклад, визначення рівня соматотропного гормону). Комплексна діагностика є необхідною, враховуючи, що існують випадки коли наслідки акромегалії розглядаються окремо від захворювання.

Лікування акромегалії є комплексним. Першочергово проводиться видалення новоутворення. Далі пацієнтові необхідно пройти опромінення з наступною медикаментозною терапією, що полягає  у введенні препарату, який пригнічує надмірне виділення гормону росту. Зазвичай це варіант, якщо хірургічне втручання не знижує рівень гормону росту до потрібного рівня.

При відсутності лікування захворювання викликає незворотні зміни зі сторони всіх органів та систем та звісно впливає на тривалість життя.

Важливо розуміти, що при вчасному діагностуванні та належному лікуванні людина з акромегалією може жити повноцінним життям!