Перевозка больных

Глюкометры и тест полоски

Інсулінорезистентність: основні симптоми стійкості до інсуліну

Інсулінорезистентність: основні симптоми стійкості до інсулінуІнсулін являє собою гормон, що продукується підшлунковою залозою з наступним потраплянням у кров'яне русло. При потраплянні у кров інсуліну разом з ним “пліч-о-пліч” транспортується й глюкоза, він допомагає їй надходити у клітини та виконувати основну функцію - енергетичну. 

Однак коли у людини розвивається цукровий діабет, це викликає порушення продукування інсуліну. Так у разі ЦД II типу, його передвісником є стан під назвою інсулінорезистентність. Саме про особливості його перебігу й розберемо детальніше.
 
Інсулінорезистентність - це патологічний стан, для якого є характерним втрата чутливості тканин до інсуліну, при достатній його концентрації в крові.
 
Прикладом розвитку механізму інсулінорезистентності можна назвати тривале й надмірне вживання солодощів. Так чим вищий глікемічний індекс у продуктів, тим більше інсуліну виділяється. Надмірне продукування гормону згодом призводить до того, що клітини (куди транспортується й глюкоза) просто перестають реагувати на інсулін. Виникає дефіцит глюкози який своєю чергою викликає “голодування” клітин, а її надлишок накопичується у вигляді жирових відкладень (вісцеральний жир).
 
Основна небезпека інсулінорезистентності полягає в тому, що порушення ніяк себе не проявляє. Відповідно чим довше виникає даний стан, тим більше розвивається ускладнень. Так тривала інсулінорезистентність спричиняє преддіабет, а згодом і цукровий діабет ІІ типу.

Які фактори впливають на розвиток інсулінорезистентності?

  1. Гормональний дисбаланс.
  2. Віковий фактор.
  3. Спадковий фактор.
  4. Наявність в анамнезі полікістозу яєчників.
  5. Період вагітності.
  6. Інфекційні процеси в організмі.
Відповідно ризики розвитку інсулінорезистентності значно підвищуються при неправильному способі життя людини. Сюди можна віднести й неправильне харчування з надмірним вживанням солодощів та швидких вуглеводів, низька фізична активність, часті стресові ситуації.

Основні симптоми

  1. Постійне бажання скуштувати щось солодке. У разі незадоволення потреби виникає злість, запаморочення.
  2. Збільшення маси тіла з локалізацією жирових накопичень в зоні талії. При чому спроби скинути вагу не приносять результату.
  3. Слабкість та сонливість (особливо після приймання їжі).
  4. Шкіра втрачає еластичність, випадіння волосся.
  5. Акантоз (чорний кератоз) - поява специфічної пігментації на шкірі в ділянках шиї, під молочними залозами, під пахвами тощо.

Діагностика та тактика лікування

Окрім загальних досліджень крові (біохімія, визначення рівня гормонів та глюкози в крові), основним методом діагностування інсулінорезистентності є проведення глюкозотолерантного тесту, індексу HOMA-IR. 
 
Підтвердження інсулінорезистентності направляє на проведення кардинальних змін у свому способі життя. Адже цей стан є зворотним, в протилежному випадку без відсутності дій через декілька років розвивається цукровий діабет.
Так тактика лікування є комплексною, та полягатиме як в дотриманні дієти, фізичних навантажень, так і в медикаментозній терапії (препарати для зниження маси тіла та підвищення інсулінової чутливості).
 
Важливо розуміти, що цукровий діабет може виникнути й через декілька років при наявності інсулінорезистентності. Тому необхідно вчасно виявити хворобу ще до появи ускладнень. Контролюйте рівень глюкози в крові, особливо якщо Ви знаходитеся в групі ризику. А проконсультуватися з лікарем ендокринологом та пройти необхідні дослідження Ви можете скориставшись послугами Всеукраїнського каталогу клінік ITMED.

Медична платформа



Алкофарм