Нецукровий діабет: основні симптоми та методи лікування

Нецукровий діабет — це патологічний стан, що характеризується неможливістю нирок зберігати воду. У результаті це призводить до появи надмірної спраги та частого сечовипускання. Тобто якщо в нормі доросла людина мочиться до 3 літрів в день, то при нецукровому діабеті об’єм виділеної сечі сягає до майже 19 літрів.

Одразу відмітимо, що нецукровий діабет не пов’язаний безпосередньо із цукровим діабетом й він не впливає на рівень цукру в крові. Тобто це означає, що у людини може бути нецукровий діабет без діабету. 

1. Надмірна та інколи навіть неконтрольована спрага. Це небезпечно зневодненням та його наслідками, від судом до летального результату.

2. Часте сечовипускання, що може спонукати до нічного відвідування туалету. Сеча знебарвлена.

3. Запаморочення.

4. Млявість.

5. М'язові болі

В основі розвитку нецукрового діабету покладено ураження частини, що відповідає за регулювання рідини в організмі. Це тісно пов’язане з низьким рівнем антидіуретичного гормону, також відомого як вазопресин. Його рівень впливає на те, наскільки добре нирки зберігають воду.
 

Причина дисбалансу рідини залежить від типу нецукрового діабету. До прикладу центральний нецукровий діабет виникає внаслідок пошкодження гіпофіза або гіпоталамуса в результаті операції, пухлини, травми голови або певної  хвороби. Це своєю чергою впливає на продукування, зберігання та виділення вазопресину.

Також порушення може бути спадковим або реакцією імунної системи. Якщо присутні проблеми з нирками внаслідок чого вони не реагують належним чином на антидіуретичний гормон діагностують нефрогенний нецукровий діабет. 

Гестаційний нецукровий діабет виникає лише під час вагітності. 

Іноді неможливо встановити чітку причину захворювання. 

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі ряду діагностичних тестів. Серед них лабораторні дослідження сечі та крові, тест на водну деривацію (відсутність пиття рідини протягом кількох годин, щоб побачити, як тіло відреагує), МРТ. Додатково  можливе проведення генетичного скринінгу з метою виявлення спадкової форми нецукрового діабету на основі сімейної історії.

Лікування залежатиме від типу нецукрового діабету та тяжкості його перебігу.

До прикладу при легкому перебігу захворювання лікар може порекомендувати просто збільшити споживання води.

При центральному нецукровому діабеті лікар призначає штучний гормон, який доступний у вигляді таблеток, назального спрею або ін’єкції. Препарат допомагає регулювати споживання води та пити лише тоді, коли людина відчуває спрагу.

Якщо за порушенням криється інше основне захворювання, типу пухлини чи ураження гіпофіза важливо насамперед вилікувати цей стан.

У випадку коли нецукровий діабет є результатом приймання ліків, відбуватиметься робота над їх заміною чи припиненням прийому.

Варто розуміти, що зміна способу життя є життєво необхідною для лікування нецукрового діабету. Насамперед це стосується запобігання зневоднення. 

Попри те, що немає ліків проти нецукрового діабету, доступне лікування може полегшити його симптоми.