Синусова тахікардія: основні причини прискореного серцебиття
У серці є природний кардіостимулятор під назвою синусовий вузол, який породжує електричні імпульси, що рухаються через серцевий м’яз та змушують його стискатися, або скорочуватися.
В нормі при передачі цих електричних імпульсів відбувається синусовий ритм (серцебиття від 60 до 100 ударів на хвилину). Відповідно при їх швидкому розсиланні виникає синусова тахікардія.
Синусова тахікардія - це порушення, що супроводжується швидким скороченням серця, зазвичай понад 100 ударів за хвилину.
Даний стан є нормою, коли людина займається фізичними вправами або нервується. Тобто серце б'ється понад 100 разів на хвилину, але зазвичай повертається до норми після того, як минула “стресова” подія. Однак в інших випадках це може сигналізувати про основне порушення зі сторони здоров'я.
Основні причини
Якщо розвиток синусової тахікардії є фізіологічною нормою при тривозі та фізичному навантаженні, то до інших речей, які можуть спричинити порушення відносять:
- лихоманку;
- приймання певних ліків;
- зневоднення;
- вживання наркотичних препаратів;
- кровотечу та анемію;
- стимулятори (наприклад, кофеїн або нікотин).
Попри відсутність достеменної причини порушення, спеціалісти передбачають поєднання ряду провокуючих факторів, від проблем з синусовим вузлом, незвичайною нервовою сигналізацією, що спричиняє збільшення ЧСС до дисфункції нервів, які працюють для її зниження.
При розвитку синус-тахікардії без відомих причин діагностується стан під назвою невідповідна синусова тахікардія. Так люди з даним станом можуть мати незрозуміло швидке серцебиття навіть під час відпочинку. При невідповідній стресовій тахікардії у пацієнта все ще понад 100 серцебиття на хвилину, але на ЕКГ немає нічого незвичного.
Які прояви характерні при синус-тахікардії?
Окрім швидких серцевих скорочень, синус-тахікардія може супроводжуватися:
- задишкою;
- больовими відчуттями у грудях;
- запамороченням або втратою свідомості;
- головним болем;
- труднощами з виконанням фізичних навантажень;
- тривожністю.
Діагностика та тактика лікування
Допомогти лікарю діагностувати синусову тахікардію може проведення ряд обстежень:
- ЕКГ;
- ЕХО-КГ;
- рентгенографія;
- холтер-моніторинг.
Також лікар може діагностувати невідповідну синусну тахікардію, виключаючи інші причини синусної тахікардії.
Тактика лікування переважно залежатиме від ступеня тяжкості прискореного серцебиття, оскільки зазвичай його причини не повністю зрозумілі. Так лікарем може бути призначено бета-блокатори або блокатори кальцієвих каналів, щоб знизити частоту серцевих скорочень.
При встановленій причині порушення лікар зосередиться на її лікуванні.
Також важливим елементом у проведеній терапії є внесення корективів у спосіб життя пацієнта, а саме дотримання серцевої дієти, корекція маси тіла та уникання факторів, що можуть спричинити збільшення частоти серцевих скорочень.
При тяжкому перебігу патології та відсутності реакції на призначені ліки та зміни у способі життя, пацієнтові може знадобитися процедура серцевої абляції (усунення крихітної частини серцевої тканини, розташованої в ділянці, яка спричиняє тахікардію).
Важливо розуміти, що синус-тахікардія у багатьох випадках свідчить про фізіологічні зміни, як от надмірне вживання кофеїну або стрес. Однак не варто забувати й про невизначені причини порушення та його вплив на стан здоров'я. Тому при появі дискомфортних змін зі сторони роботи серця, варто не зволікати зі зверненням до лікаря.
Щодо запобігання синусової тахікардії, то на жаль, деякі її причини неможливо контролювати. Однак можливо зменшити ризики деяких факторів, залишаючись спокійними та здоровими.