Шлуночкова аритмія: симптоми аномального серцевого ритму

Відмітимо, що ритм може бути як дуже стрімким, так і нескоординованим. Відповідно серце не може функціонувати належним чином.
Дане захворювання є серйозним станом, що потребує надання невідкладної допомоги.
В залежності від перебігу та клінічної картини, розрізняють ряд видів шлуночкової аритмії. До основних можна віднести три основних види: передшлуночкові скорочення, шлуночкова тахікардія та фібриляція шлуночків.
Попереджувальні скорочення: відчуваються як додаткові серцебиття та зазвичай не є шкідливим. Ключовим винятком є стан, що спричинив зміну форми серця, або коли він виникає часто.
Шлуночкова тахікардія: виникає “ненормальний” швидкий серцевий ритм (понад 100 уд/хв). Характерним є те, що шлуночки не мають можливості повноцінно скорочуватися з кожним серцебиттям, відповідно організм насичується меншою кількістю крові.
Фібриляція шлуночків: характеризується станом, коли нижні камери серця тремтять або посмикуються, а не розширюються та скорочуються. Через те, що шлуночки не повністю розширюються і скорочуються, кров через них не прокачується. Це спричиняє раптову зупинку серця, а відсутність кровотоку до мозку призводить до втрати свідомості протягом кількох секунд. Якщо кровообіг не відновиться протягом кількох хвилин, цей стан є смертельним.
Окремо виділяють стан під назвою Torsades de pointes (з французької - «закручування кінчиків»), який означає, що шлуночки б’ються надто швидко та не синхронізовані з передсердями.
Які фактори ризику впливають на розвиток захворювання?
- Похилий вік, що пов'язано зі зношенням серця.
- ЦД.
- Сімейний анамнез.
- Куріння та надмірне вживання алкоголю.
- Наявність в анамнезі інфаркту міокарда та інших захворювань серця.
- Надмірна маса тіла.
- Високий артеріальний тиск.
- Апное сну.
Основні симптоми
В загальному можна відмітити, що шлуночкова аритмія нічим не відрізняється від інших типів аритмій. Не є виключенням коли при легкому перебігу пацієнт взагалі може не помітити виниклі зміни зі сторони свого здоров'я та серцевого ритму безпосередньо.
Однак при появі ознак порушення, можуть виникати наступні скарги:
- серцебиття;
- біль у грудях;
- запаморочення з можливою втратою свідомості;
- підвищена пітливість;
- задишка.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує проведення ряду досліджень. Насамперед це ЕКГ, що дає можливість виміряти електричну діяльність серця. Додатково: визначення клінічної картини та анамнезу пацієнта, проведення фізикального огляду, лабораторного дослідження крові, ЕХО-КГ, холтерівського моніторингу.
Тактика лікування залежатиме від кількох факторів, включаючи тип захворювання, віку пацієнта та його загального самопочуття.
У разі гострого розвитку ША, пацієнт потребуватиме надання невідкладної допомоги. Хронічна форма ША також потребуватиме довгострокове лікування.
До загальних методів терапії можна віднести призначення антиаритмічних засобів, для нормалізації ритму серця.
Також одним з основних методів лікування захворювання є використання імплантованого кардіовертера-дефібрилятора. Даний пристрій встановлюється в грудну клітку для виявлення аномальних ритмів з наступним надсиланням електричного розряду до серця. Це дасть можливість відновити задовільний ритм.
Відмітимо, що саме швидке та правильне лікування дає можливість уникнути серйозних ускладнень, які можуть загрожувати життю. Насамперед це раптова зупинка серця.
Тому якщо ви помітили вищевказані симптоми, зверніться до лікаря для проходження наступного обстеження та відповідної терапії.