Первинна гіпертензія: основні причини тривалого підвищення артеріального тиску

Есенціальна  або первинна гіпертензія – це патологічний стан, що характеризується стійким та тривалим підвищенням артеріального тиску без належної причини на це. Тобто вона не є результатом захворювання.

Даний тип гіпертензії має хронічний перебіг.
 

Інший вид порушення – це вторинна гіпертензія. Вона виникає коли високий артеріальний тиск має визначену причину, наприклад захворювання нирок.

Артеріальний або кров’яний тиск – це сила, з якою кров тисне на стінки артерій, коли серце перекачує кров по тілу. Гіпертензія виникає, коли сила крові сильніша, ніж повинна бути в нормі.

Показники ВООЗ відзначають, що підвищеним вважається артеріальний тиск, що дорівнює або перевищує САД 140 мм рт. ст., ДАТ – 90 мм рт. ст. Порушення може виникнути у будь-якому віці, однак переважно це стосується осіб середнього віку.

Вважається, що генетичні фактори відіграють певну роль в есенціальній гіпертензії. Наступні стани можуть збільшити ризик розвитку есенціальної гіпертензії:

1. Віковий фактор (ризики підвищуються в осіб старше 65 років).

2. Зловживання алкоголем.

3. Малорухомий спосіб життя.

4. Сімейний анамнез (випадки ішемічної хвороби серця чи гіпертонічної хвороби у когось з родини).

5. Ожиріння.

6. Цукровий діабет.

7. Обструктивне апное сну.

8. Метаболічний синдром.

9. Неправильне харчування зі споживанням малої кількості овочів та фруктів, та навпаки надмірним споживанням солі.

Основним проявом патології є високий артеріальний тиск (140/90 мм.рт.ст.). 

Прояви гіпертензії варіюються від безсимптомного перебігу до розвитку об'єктивних симптомів, що виникають при органних порушеннях.

Тобто на ранніх стадіях первинна гіпертензія не має симптомів. З часом пошкодження кровоносних судин може почати впливати на здоров'я, спричиняючи:

• Кров у сечі (гематурія).

• Порушення зору.

• Гіперемію обличчя.

• Біль у грудях та задишку.

• Запаморочення.

• Втому.

• Носову кровотечу.

• Сильні головні болі.
 

Надалі за відсутності правильного лікування розвивається ряд ускладнень, таких як гіпертрофія лівого шлуночка, ниркова недостатність.

Оскільки гіпертензія не завжди викликає симптоми, людині найкраще регулярно контролювати свій артеріальний тиск.

Встановлення діагнозу відбувається на основі визначення показників артеріального тиску.

Додатково необхідно визначити причину, що викликає високий тиск. Тому з метою встановлення можливої причини та оцінки серцево-судинних ризиків, виниклих ускладнень проводиться ряд діагностичних тестів. Вони включатимуть проведення лабораторних досліджень крові та сечі, ЕКГ, УЗД, добовий моніторинг АТ.

Тактика лікування буде направлена на зниження ризиків розвитку серцево-судинних ускладнень. 

Медикаментозна терапія включає призначення сечогінних, бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, антагоністів кальцію, діуретиків. Комбінацію того чи іншого препарату призначає лікар. Відзначимо, що лікування есенціальної гіпертензії вимагає постійного моніторингу.
 

Також для закріплення лікування пацієнтові необхідно внести корективи у свій спосіб життя. Насамперед це стосується відмови від шкідливих звичок (алкоголь, куріння), дотримування правильного харчування та фізичної активності.