Запалення соскоподібного відростка: що потрібно знати про мастоїдит

Мастоїдит - це патологічний стан, що характеризується запаленням соскоподібного відростка скроневої кістки, розташованого позаду вуха. Усередині цієї ділянки знаходиться система повітроносних комірок, які сполучаються із середнім вухом. Коли інфекція з середнього вуха поширюється на ці комірки, розвивається мастоїдит. 

Це ускладнення найчастіше виникає після нелікованого або тяжкого середнього отиту, особливо у дітей, але може траплятися і в дорослих.

Зазвичай мастоїдит починається як наслідок гострого середнього отиту. Інфекційні збудники (найчастіше бактерії, такі як Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae) проникають у повітряні порожнини соскоподібного відростка.

Там накопичується гній, який викликає набряк та руйнування кісткових перегородок. Якщо процес прогресує, запалення може поширитися далі на оболонки мозку, венозні синуси або м’які тканини шиї, що створює ризик тяжких ускладнень.

Першими симптомами мастоїдиту зазвичай стають біль і пульсуюче відчуття позаду вуха. У цій ділянці з’являється припухлість, почервоніння шкіри, підвищується температура тіла. Через набряк вушна раковина може випинати, а слух з ураженого боку погіршується.

Біль зазвичай інтенсивний й може посилюватися вночі. Пацієнти також відзначають загальне нездужання, головний біль, зниження апетиту, іноді - виділення гною з вуха. У дітей прояви можуть бути менш специфічними у вигляді плаксивості, неспокою, гарячки без очевидної причини.

Лікар отоларинголог встановлює діагноз на основі скарг, огляду вуха та даних додаткових досліджень. Під час отоскопії можна виявити ознаки запалення середнього вуха - випинання або перфорацію барабанної перетинки, гнійні виділення.
 

Для уточнення ступеня ураження кістки часто проводять комп’ютерну томографію скроневої кістки. Це дозволяє побачити, чи відбулося руйнування комірок й чи поширився процес за межі соскоподібного відростка. У складних випадках застосовують також магнітно-резонансну томографію для оцінки стану мозкових структур та м’яких тканин.

Мастоїдит завжди потребує активного медичного втручання. Основою лікування є антибіотикотерапія, яка підбирається з урахуванням найімовірніших збудників або результатів бактеріологічного аналізу. Препарати зазвичай вводяться внутрішньовенно, оскільки місцевого лікування недостатньо для глибоких тканин кістки.

Якщо гній накопичується у середньому вусі або в самих комірках, може знадобитися хірургічне втручання (мастоїдектомія), під час якої лікар видаляє уражені ділянки кістки та забезпечує дренаж інфікованої порожнини. У дітей процедура часто поєднується з парацентезом (розтином барабанної перетинки), щоб зменшити тиск та полегшити виділення гною.

Після операції важливо дотримуватись рекомендацій лікаря, а саме приймати призначені антибіотики, уникати потрапляння води у вухо, проходити контрольні огляди. При своєчасному лікуванні прогноз зазвичай сприятливий, слух повністю відновлюється.

Якщо мастоїдит не лікувати або терапію розпочати занадто пізно, інфекція може поширитися на сусідні структури (наприклад, мозкові оболонки, вени або кістки черепа). Це може призвести до менінгіту, абсцесу мозку, тромбозу сигмовидного синуса чи навіть сепсису. Саме тому раннє звернення до лікаря при болю у вусі чи підвищенні температури після отиту є життєво важливим.

Найкращим способом запобігання мастоїдиту є повноцінне лікування середнього отиту. Не варто самостійно припиняти прийом антибіотиків, навіть якщо біль минув. Також важливо уникати переохолодження, правильно лікувати нежить та алергічні стани, які можуть порушувати вентиляцію середнього вуха.