Стегнова грижа: симптоми, діагностика та сучасні методи лікування

Стегнова грижа - це патологічний стан, при якому частина внутрішніх органів (зазвичай петля кишківника або жирова тканина) виходить через стегновий канал під шкіру у верхній частині стегна, нижче пахової зв’язки. Цей тип грижі зустрічається рідше, ніж пахова, але має більший ризик ускладнень. Частіше стегнову грижу діагностують у жінок середнього та старшого віку, що пов’язано з анатомічними особливостями таза.

Стегновий канал являє собою вузький простір, через який проходять судини та нерви від живота до нижньої кінцівки. У нормі він закритий сполучною тканиною, але під впливом певних факторів стінки можуть ослабнути. Через цей "слабкий пункт" частина очеревини або внутрішніх органів починає випинатися назовні, утворюючи грижу.

Провокуючими чинниками можуть бути підвищення внутрішньочеревного тиску (під час кашлю, фізичних навантажень, вагітності), надмірна вага, хронічні закрепи, часті пологи, попередні операції в ділянці живота або природна слабкість сполучної тканини.

На початкових етапах стегнова грижа може проявлятися лише відчуттям тиску або легкого дискомфорту у верхній частині стегна. З часом пацієнт помічає невелике випинання під паховою складкою, яке збільшується під час напруження,
кашлю чи тривалого стояння.

У жінок випинання може бути малопомітним через розташування в глибині тканин, що часто ускладнює ранню діагностику. Пацієнти нерідко скаржаться на біль, що посилюється при русі або ходьбі, а іноді біль віддає у нижню частину живота чи стегно.

Якщо грижа защемлюється, тобто частина кишки потрапляє у вузький простір й не може повернутися назад, з’являються різкий біль, нудота, блювання, здуття живота, затримка газів та стільця. Це невідкладний стан, який вимагає термінової хірургічної допомоги.

Діагноз зазвичай встановлює хірург під час огляду. Лікар оцінює розташування та розмір випинання, його поведінку при напруженні, а також перевіряє наявність симптомів защемлення.

Для уточнення діагнозу може бути призначено ультразвукове дослідження (УЗД) або комп’ютерну томографію (КТ) пахової та стегнової ділянок. Ці методи допомагають виявити навіть невеликі грижі й визначити, які органи беруть участь у грижовому мішку.
 

Єдиним ефективним методом лікування стегнової грижі є операція. Консервативні заходи, як-от носіння бандажа, не усувають проблему й можуть лише тимчасово зменшити симптоми.

Хірургічне втручання може проводитись двома основними способами - відкритим або лапароскопічним.

До прикладу відкрита операція передбачає розріз над місцем грижі, через який лікар повертає вміст грижового мішка в черевну порожнину та зміцнює стегновий канал спеціальною сіткою. А от лапароскопічна операція виконується через кілька маленьких проколів, що дає менше болю, швидше відновлення та кращий косметичний результат.

Вибір методу залежить від стану пацієнта, розмірів грижі та наявності ускладнень.

Після операції пацієнт зазвичай перебуває в стаціонарі 1–3 дні. Відновлення проходить швидко: біль зменшується вже через кілька днів, а звичну активність можна відновлювати поступово протягом 2–4 тижнів.

Щоб уникнути повторного виникнення грижі, важливо контролювати вагу, уникати підняття важких предметів, лікувати хронічний кашель й закрепи, а також дотримуватись рекомендацій лікаря після операції.

Варто розуміти, що стегнова грижа це не лише косметичний дефект, а й потенційно небезпечний стан через високий ризик защемлення. При появі будь-якого випинання в ділянці паху або стегна варто звернутися до хірурга. Своєчасне оперативне лікування дозволяє повністю усунути проблему і запобігти небезпечним ускладненням.