Розшарування аорти: основні симптоми та методи лікування

Розшарування аорти - це патологічний стан, що характеризується розривом внутрішньої оболонки судини з наступним потраплянням крові всередину медіальної оболонки. Надалі запускається механізм відшарування внутрішньої оболонки від середнього та зовнішнього шарів та як наслідок формування несправжнього просвіту аорти.

Тобто механізм розвитку ураження полягає в тому, що кров затікаючи між оболонками судини розшаровує їх. Відповідно, виниклий стан є загрозливим для життя та потребує своєчасного лікування.
 

В залежності від типу захворювання класифікують розшарування, що охоплює висхідну частину аорти з можливим поширенням на черевну й грудну частину, та відповідно ураження без її охоплення - у спадній аорті. У разі тривалості порушення до двох тижнів розшарування діагностується як гостра форма, понад двох тижнів - відбувається розвиток хронічної форми розшарування аорти.

Поява сильного загрудинного болю, що не усувається відповідними лікарськими препаратами та втрата свідомості є типовими ознаками при гострому перебігу захворювання. Больові відчуття нагадують біль при інфаркті міокарда, тому так важливо провести диференційну діагностику. Іррадіація відбувається в щелепу, шию, спину та поперек, живіт.
 

Клінічна картина розшарування аорти варіюється тяжкими проявами, від неврологічних ознак (параліч ніг, порушення ходьби) з порушенням кровопостачанням мозку до ознак інфаркту міокарда, серцевої недостатності. Це залежатиме від локалізації ураження.
 

Хронічна форма захворювання у більшості випадків матиме безсимптомний перебіг з періодами загострення. 

Встановлення діагнозу потребує термінових дій. Так з метою візуалізаційного відтворення патології проводиться МРТ або КТ-ангіографія, рентгенографія, УЗД. Більшість методів дасть можливість підтвердити діагноз та діагностувати поширення й глибину ураження. 
 

Тактика лікування полягатиме насамперед в забезпеченні венозного доступу з моніторингом життєво важливих показників. Так якщо розшарування аорти відбулося на тлі певного захворювання в організмі, то першочергово відбувається його лікування або корекція стану хворого.

Медикаментозна терапія включає призначення сильних знеболювальних, бета-блокаторів, препаратів для нормалізації артеріального тиску. Вона є доцільною на початковому етапі розвитку захворювання. 
 

У більшості випадків обирається метод оперативного втручання в екстреному порядку. Так можливе встановлення стент-графта в ділянку де відбувається розшарування аорти. У разі неможливості проведення стентування уражену ділянку судини видаляють й заміняють синтетичним протезом. 

Хронічна форма розшарування аорти потребує регулярного огляду зі стабілізацією артеріального тиску та призначення препаратів для поліпшення живлення міокарда, дотримання дієти та обмеження певного виду фізичної активності. 
 

Важливо вчасно реагувати на виниклі симптоми порушення, оскільки наслідки розшарування аорти можуть бути незворотними, від інсульту, ішемії внутрішніх органів до розриву аорти та летального результату.