Основні симптоми недостатності мітрального клапана
Мітральна недостатність належить до однієї з вад серця. Відповідно цього і виявляється майже у половини хворих з вадою серця в анамнезі.
Мітральна регургітація (мітральна недостатність або недостатність мітрального клапана) - це патологічний процес, що характеризується порушенням у вигляді потоку крові з лівого шлуночка до лівого передсердя при скороченні шлуночків серця.
Тобто в основі розвитку мітральної регургітації є зворотний потік крові, внаслідок неправильного функціонування, а саме неповного закриття стулок мітрального клапана.
В залежності від причини розвитку, мітральна недостатність поділяється на первинну форму, що характеризується безпосереднім первинним ураженням клапанного апарату, та вторинну - виникає на тлі інших патологічних станів, що викликають деформацію лівого шлуночка (наприклад, мітральний стеноз).
Також мітральна недостатність може протікати в гострій та хронічній формах.
Які основні причини розвитку захворювання?
- Вроджені аномалії розвитку мітрального клапана, що виникають в плода при знаходженні в утробі матері з негативним впливом на неї патологічних чинників (інфекція, опромінення).
- Приймання певних лікарських препаратів.
- Ревматична хвороба серця.
- Травма серця.
- Інфаркт міокарда.
- Інфекційний ендокардит.
Основні прояви
На початковому етапі у хворого рідко виникають скарги. З прогресуванням захворювання та неправильному перерозподілу крові, застоєм крові в легенях, відповідно й симптоми його стають інтенсивнішими:
- слабкість;
- задишка;
- серцебиття;
- кашель з виділенням мокроти (можливо з домішками крові).
Зовнішньо спостерігається ціаноз шкірного покриву з характерною появою так званого “мітрального рум'янцю” та випинання на грудині в ділянці збільшеного лівого шлуночка.
Відмітимо, що у разі вторинної форми мітральної регургітації клінічна картина супроводжуватиметься переважанням симптомів основного захворювання.
У разі гострого перебігу захворювання, симптоми є “блискавичними” та дуже часто завершуються летальним результатом. Хронічна форма мітральної недостатності, навпаки, може мати безсимптомний перебіг роками.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує ретельний збір анамнезу лікарем кардіологом з наступним фізикальним оглядом (аускультація). Надалі окрім аналізу типових клінічних проявів, додатково призначається ряд інструментальних й лабораторних методів дослідження:
рентгенографія;
- ЕКГ;
- ЕХО-КГ;
- МРТ;
- проведення проб з навантаженням.
В основі лікування мітральної недостатності покладено проведення медикаментозної терапії з наступним призначенням вазодилататорів. Першочергово усувається основне захворювання, що й спровокувало розвиток мітральної недостатності.
Оперативне втручання є доцільним при значному ураженню мітрального клапана у вигляді резекції його стулки або взагалі повній заміні на клапанний протез (біологічний або механічний). При цьому операція може проводитися як у гострій формі захворювання в ургентному порядку, так і в хронічній.
Враховуючи ймовірні наслідки мітральної недостатності, від набряку легень, серцевої недостатності до раптової смерті, важливо слідкувати за станом свої серцево-судинної системи. Насамперед приділяти увагу проходженням щорічного кардіологічного чек-апу.