Медицинский портал 
Статьи Эндокринология Гіперпаратиреоз: симптоми високого рівня гормону паращитоподібної залози
Статьи Эндокринология Гіперпаратиреоз: симптоми високого рівня гормону паращитоподібної залози
Гіперпаратиреоз: симптоми високого рівня гормону паращитоподібної залози
Ми часто чуємо про нашу щитоподібну залозу та її важливі функції. Однак поруч з нею присутні паращитоподібні залози. Це різні органи попри схожу назву. Паращитоподібні залози це чотири ендокринні залози розміром з горошину на шиї, які розташовуються поблизу щитоподібної залози. Ендокринні залози виділяють гормони, необхідні для функціонування організму.Відповідно гіперпаратиреоз виникає, коли паращитоподібні залози виробляють занадто багато паратгормону. Це своєю чергою може вплинути на рівень кальцію та спричинити інші порушення зі сторони організму. В нормі ці залози підтримують належний рівень як кальцію, так і фосфору в організмі, вимикаючи або вмикаючи виділення паратгормону. Вітамін D також бере участь у контролі кількості кальцію в крові.
Однак коли рівень кальцію в крові падає занадто низько, паращитоподібні залози виділяють достатню кількість паратгормону, щоб відновити баланс. Цей гормон підвищує рівень кальцію, вивільняючи його із кісток та збільшуючи кількість елементу, що всмоктується з тонкої кишки, при цьому зменшуючи кількість кальцію, що втрачається із сечею.
Залежно від причини розвитку розрізняють три види гіперпаратиреозу, а саме первинний, вторинний та третинний. Первинний гіперпаратиреоз виникає при одній гіперактивній паращитоподібній залозі, тоді як вторинний є результатом основного захворювання, яке спричиняє аномально низький рівень кальцію (наприклад, хронічна ниркова недостатність).
Третинний гіперпаратиреоз виникає після тривалого вторинного гіперпаратиреозу. При даному стані паращитоподібні залози продовжують виробляти занадто багато ПТГ навіть після того, як рівень кальцію повернувся до норми.
Основні причини
Механізм розвитку захворювання полягає в надмірній активності паращитоподібних залоз внаслідок якої вони виробляють надмірну кількість паратгормону (ПТГ).
Запустити цей механізм може ряд факторів:
- новоутворення (аденоми) та гіперплазія;
- низький рівень кальцію;
- захворювання нирок;
- низький рівень вітаміну D, що своєю чергою призводить до низького рівня кальцію.
Характерні ознаки
Клінічна картина захворювання залежатиме від його типу та може варіюватися від легкої до тяжкої форми.
До загальних проявів захворювання можна віднести:
- швидка стомлюваність;
- м'язова слабкість;
- депресія;
- біль в тілі;
- відсутність апетиту;
- нудота та блювання;
- закреп;
- сильна спрага;
- часті позиви до сечовипускання;
- порушення пам’яті.
До прикладу при вторинному гіперпаратиреозі можуть додатково спостерігатися зміни зі сторони скелета, типу переломів, набряків суглобів та деформації кісток.
Інколи симптоми гіперпаратиреозу можуть бути відсутніми. Замість цього пацієнтові ставлять діагноз під час звичайного аналізу крові або тестів на інші захворювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановити діагноз можливо на основі даних анамнезу та ряду діагностичних тестів, серед яких лабораторні дослідження крові та сечі, УЗД, КТ та МРТ, рентгенографія.
Тактика лікування гіперпаратиреозу буде обиратися залежно від причини та тяжкості симптомів.
Так при первинному гіперпаратиреозі можливо обмежитися тактикою спостереження з проходженням аналізів крові та контролю стану нирок. При більш тяжкому перебігу може знадобитися медикаментозна терапія з призначенням кальциміметиків та інших препаратів.
Хірургічні процедури передбачають видалення збільшених паращитоподібних залоз або пухлин на залозах. Ускладнення трапляються рідко і включають пошкодження нервів голосових зв’язок та тривалий низький рівень кальцію.
У випадку вторинного гіперпаратиреозу лікування передбачає доведення рівня ПТГ до типового рівня шляхом лікування основної причини. Наприклад, якщо причина криється в хронічній ниркові недостатності пацієнтові може знадобитися медикаментозна терапія та проходження діалізу.
Загалом оперативне втручання усуває більшість випадків первинного гіперпаратиреозу та деякі випадки третинної форми захворювання. Операція з видалення пухлини або збільшеної паращитоподібної залози (паратиреоїдектомія) може вилікувати гіперпаратиреоз. Насамперед це буде стосуватися молодих пацієнтів та осіб до 50 років або при наявності симптомів гіперкальціємії, каменів в нирках, остеопорозу.
Контроль основних захворювань, таких як хронічна хвороба нирок, може знизити ризик вторинного гіперпаратиреозу. Стосовно первинної форми, то на жаль немає конкретних способів знизити її ризик.
Также интересно посмотреть:
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "Затвердження напрямків розвитку медсестринства: деталі")
![](/modules/mod_raxo_allmode/tools/tb.php?src=/images/novosti/meroprijiatiya/Fb_2028_1152_18-20_10_2024.png&w=80&h=60&zc=1 "Виставка "Здоров'я та довголіття-2024" з 18 по 20 ЖОВТНЯ 2024 року")
