Інфаркт легені: основні симптоми та методи лікування

Інфаркт легені — це патологічний стан, гострого характеру при якому в ділянці легеневої тканини утворюється вогнище ураження (некроз) через порушення кровопостачання. Найчастіше він виникає внаслідок закорковування гілок легеневої артерії тромбом або емболом. Така ситуація небезпечна, адже уражена ділянка легені перестає нормально виконувати свою функцію, а організм недоотримує кисень.

Легені отримують кров двома шляхами, через легеневу артерію та через бронхіальні судини. Відповідно, якщо один з цих шляхів перекривається, інший певний час компенсує нестачу. Але при повному або значному порушенні кровотоку, особливо в поєднанні з проблемами серця чи судин, у частині легеневої тканини розвивається ішемія та некроз.

Найчастіше причиною є тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), коли згусток крові (тромб) переноситься з вен нижніх кінцівок або малого таза і потрапляє у легеневі судини. Рідше причиною стають пухлинні емболи, жирові краплі після травм чи хірургічних втручань, повітряна емболія.

Ризик інфаркту легені зростає при станах, що сприяють утворенню тромбів або погіршенню кровотоку:

• тривала нерухомість (після операцій, травм, унаслідок важких хвороб);

• варикозне розширення вен, тромбофлебіт;

• хронічні захворювання серця (особливо з серцевою недостатністю або миготливою аритмією);

• онкологічні хвороби;

• тяжкі інфекції, сепсис;

• травми з пошкодженням великих вен.

Клінічна картина хвороби часто розвивається раптово. У більшості пацієнтів з’являються:

• раптовий гострий біль у грудях, який посилюється при глибокому вдиху або кашлі;

• задишка, відчуття нестачі повітря;

• кашель (іноді з виділенням кров’янистого мокротиння);

• підвищення температури тіла, озноб;

• прискорене серцебиття, пітливість, слабкість;

• у важких випадках — втрата свідомості, падіння артеріального тиску, ціаноз (синюшність шкіри та слизових).

Іноді симптоми можуть бути схожі на пневмонію або інфаркт міокарда, що ускладнює швидку діагностику.

Без своєчасної допомоги інфаркт легені може призвести до масивної кровотечі в легеневу тканину, розвитку запалення, гострої дихальної недостатності та навіть летального результату. 

Встановлення діагнозу інфаркту легені починається з ретельного опитування та огляду пацієнта. Лікар звертає увагу на характер болю, раптовість його появи, наявність кашлю з кров’ю та задишки. Одночасно проводиться обстеження серця та легень, щоб оцінити загальний стан та виключити інші можливі причини симптомів, наприклад, інфаркт міокарда або пневмонію.

Для підтвердження діагнозу зазвичай призначається КТ з контрастуванням, яка дає змогу виявити закупорку судин легені. Рентгенографія грудної клітки допомагає оцінити зміни у легеневій тканині, а ЕКГ дає інформацію про роботу серця і допомагає виключити кардіологічну патологію. Додатково визначається рівень D-димеру в крові, що вказує на процеси тромбоутворення, а при необхідності проводиться ехокардіографія для оцінки тиску в легеневій артерії та стану правих відділів серця.

Тактика лікування інфаркту легені залежить від тяжкості стану пацієнта, причини закупорки судини та часу, який минув від появи симптомів. Основною метою є відновлення кровотоку в ураженій ділянці легені та запобігання утворенню нових тромбів. Для цього пацієнту вводять препарати, що розріджують кров, а у випадку значної обструкції або загрози життю можуть застосовуватися засоби, здатні розчиняти тромб. Якщо медикаментозна терапія не дає результату або пацієнт має протипоказання до тромболітиків, лікарі можуть виконати хірургічне видалення тромбу чи встановити спеціальний фільтр у велику вену, щоб запобігти повторній емболії.

Одночасно проводиться підтримувальна терапія, що включає знеболення, зменшення запалення та, за потреби, подачу кисню чи штучну вентиляцію легень, аби забезпечити організм достатньою кількістю кисню та зменшити навантаження на серце.

Найкращим способом уникнути інфаркту легені є запобігання тромбоутворення:

• достатня фізична активність і уникнення тривалого лежання без руху;

• своєчасне лікування варикозу, тромбофлебіту;

• контроль артеріального тиску, серцевого ритму;

• використання еластичних компресійних панчіх при схильності до тромбозів;

• профілактичне призначення антикоагулянтів перед великими операціями або у групах ризику.
 

Враховуючи ризики для життя при інфаркту легені при появі гострому болю в грудях, задишці та кашлі з кров’ю важливо негайно викликати швидку допомогу. Своєчасна діагностика та лікування значно підвищують шанси на одужання.