Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Гіперпаратиреоз: основні прояви ендокринного порушення

Гіперпаратиреоз: основні прояви ендокринного порушенняПаратгормон є гормоном, що регулює рівень кальцію та фосфору в організмі. Відповідно при впливі певних патологічних чинників на паращитоподібну залозу відбувається порушення продукування гормонів (збільшується або зменшується). Розберемо детальніше, які причини розвитку гіперпаратиреозу та коли відбувається підвищене продукування паратгормону.
Гіперпаратиреоз - це патологічний стан, для якого характерним є порушення функції паращитоподібної залози з наступним підвищеним виділенням паратгормону та збільшенням рівня кальцію.  Кальцій виділяється в кров та накопичується в м'яких тканинах, при цьому виводиться з кісток, що викликає ряд порушень від остеопорозу до дистрофії кістки.
 
Жінки частіше зазнають ураження.
В залежності від причини, що викликала гіперпаратиреоз розрізняють його первинну та вторинну форми.
Так до причин розвитку первинної форми належать наступні патологічні стани при яких підвищується продукування ПТГ:
  • новоутворення в ділянці паращитоподібної залози (карцинома, аденома);
  • гіперплазія;
  • спадковий фактор.
Вторинний гіперпаратиреоз виникає на фоні ураження нирок, порушення процесу всмоктування кальцію або вітаміну D в кишківнику або захворювання печінки. Тобто найчастіше вторинна форма пов'язана з розвитком дефіциту кальцію в крові.

Симптоми

Клінічна картина залежатиме від часового періоду коли відбулося посилене продукування паратгормону (ПТГ)  та “трималася” гіперкальціємія. Так упродовж тривалого часу хворого можуть не турбувати ознаки захворювання і воно може бути діагностовано випадково.
 
Однак у більшості випадків при розвитку гіперпаратиреозу спостерігається ряд суб'єктивних та об'єктивних симптомів:
  • постійна слабкість та втомлюваність, зміна настрою;
  • нудота, зниження маси тіла;
  • головний біль;
  • при фізичних навантаженнях виникають больові відчуття у м'язах;
  • порушення зі сторони ШКТ, а саме підвищення кислотності шлункового соку, що підвищує ризики розвитку виразки шлунка;
  • порушення зі сторони нирок: формування конкрементів (каменів), збільшення сечовиділення, постійне відчуття спраги.
При прогресуванні захворювання спостерігаються ознаки ураження серцево-судинної системи (аритмія, артеріальна гіпертензія) та порушення зі сторони кісткової тканини. Так розвивається остеопороз, деформація кістки та кістозні утворення. У хворого змінюється ходьба (”качина” ходьба). Високі ризики частих перелом з наступним розвитком гіперкальціємічного кризу.

Діагностика та лікування

З метою виявлення порушення проводиться ряд допоміжних досліджень, серед яких лабораторні аналізи крові та сечі, ЕКГ,  УЗД, рентгенографія та сцинтиграфія. Інколи можливе проведення денситометрії кістки при ознаках остеопорозу та офтальмологічне обстеження, що пов'язане з можливим відкладанням кальцію у рогівці.Так, наприклад, за результатами аналізів крові спостерігається гіперкальціємія, підвищений рівень ПТГ. Це ж стосується і дослідження сечі, де також виявляється підвищена екскреція кальцію.
 
Тактика лікування залежатиме від тяжкості захворювання. Медикаментозна терапія включатиме усунення гіперкальціємії, в тому числі й гіперкальціємічного кризу, поповнення вітаміну D, призначення кальциміметиків та бісфосфантів.Оперативне втручання є доцільним у разі полягання причини при наявності аденоми паращитоподібної залози.
 
У разі безсимптомного перебігу гіперпаратиреозу та відсутності показань до оперативного втручання хворий повинен надалі визначати концентрацію кальцію та креатиніну, проводити визначення денситометрії кісткової тканини. Частоту обстежень встановлює лікар! 

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм