Синдром неспокійних ніг: причина безсоння, яку варто знати

Є відчуття, які важко описати словами. Вони не болять, не печуть, не колють, але доводять до виснаження. Синдром неспокійних ніг саме з таких. Його не видно на МРТ, не можна помацати чи виміряти градусником, але він впливає на якість життя щодня та щоночі. 

Пацієнти описують синдром неспокійних ніг відчуття по-різному. Одні кажуть, що в ногах “наче щось ворушиться зсередини”, інші - “ніби повзуть мурахи”, “наче напруга, яка не дає всидіти на місці”. Це не біль у класичному розумінні, але це настільки дратує, що змушує вставати з ліжка, ходити туди-сюди, трясти ногами або стискати їх у ліжку.
 

Найчастіше ці відчуття виникають увечері, коли організм заспокоюється й готується до сну. Саме в цю мить розум уже хоче відпочити, а ноги починають “жити своїм життям”. У важчих випадках це може траплятися й вдень, під час тривалого сидіння: у кінотеатрі, у транспорті, на нарадах.

Попри те, що синдром неспокійних ніг вважається функціональним неврологічним розладом, дослідники виявили, що ключову роль у його розвитку відіграє дисбаланс дофаміну, одного з головних нейромедіаторів головного мозку. Саме дофамін відповідає за контроль рухів, а також за відчуття задоволення, спокою, ритму.
 

У людей із цим синдромом дофамінова активність у мозку знижена, особливо ввечері та вночі. Через це нейрони, які повинні заспокоювати м’язи, не справляються зі своєю роботою. Усе це відчувається як внутрішнє роздратування або імпульс рухатись.

Окрім дофаміну, також виявлено зв’язок із низьким рівнем феритину (запасного заліза) в організмі. Залізо необхідне для нормального синтезу дофаміну, тому при його нестачі симптоми посилюються.

Синдром може бути первинним (ідіопатичним), коли він з’являється без очевидної причини, найчастіше у молодому або середньому віці. Така форма має генетичну основу. Тобто якщо у когось із батьків чи родичів був схожий стан, ймовірність підвищується.

Але часто синдром виникає як вторинний, тобто на тлі інших станів:

• дефіцит заліза (одна з найпоширеніших причин);

• вагітність (особливо в третьому триместрі);

• ниркова недостатність, особливо при гемодіалізі;

• периферична нейропатія (наприклад, при цукровому діабеті);

• вживання деяких препаратів (наприклад, нейролептиків, антигістамінних, деяких антидепресантів).

Також синдром може бути загостренням тривожних станів, депресії або розладів сну.

Діагностика синдрому неспокійних ніг починається зі збору анамнезу. Лікар слухає, як саме проявляється цей стан: коли з’являється потреба рухати ногами, що при цьому відчувається, чи є полегшення після руху, та як це впливає на сон чи звичайний ритм життя.
 

Оскільки специфічного аналізу, що однозначно підтверджує діагноз, не існує, головне - правильно описати свої відчуття. Лікар також може поставити кілька уточнюючих запитань, щоб відрізнити цей стан від інших, схожих за симптомами.

Додаткові обстеження потрібні не для підтвердження самого синдрому, а для того, щоб зрозуміти, чи він не виник на тлі чогось іншого. Часто перевіряють рівень заліза в організмі, роботу нирок, стан нервової системи. Якщо є сумніви щодо сну призначають моніторинг нічного відпочинку, щоби побачити, як тіло реагує під час періодів неспокою.

Щодо лікування, то іноді достатньо змінити кілька щоденних звичок: краще організувати вечір, зробити тілу більше руху вдень, подбати про те, щоб сон приходив природно, без штучного стимулювання кавою чи гаджетами.

Коли цих змін недостатньо підбирається індивідуальне лікування з урахуванням частоти симптомів, їхньої сили, тривалості, а також супутніх станів. Якщо причина криється в дефіциті заліза, організму допомагають заповнити цей ресурс.
Якщо ж нервова система сама дає збої їй допомагають м’яко збалансувати свої сигнали.

Відповідно якщо симптоми порушують якість життя або заважають спати призначається медикаментозне лікування. Основні групи препаратів:

• дофамінергічні засоби (найефективніші на ранніх етапах);

• антиконвульсанти (приглушують сенсорну активність нервів);

• опіоїди (у важких випадках);

• препарати заліза, якщо виявлено дефіцит феритину.

Дуже важливо не займатись самолікуванням: препарати мають побічні ефекти, і лікування підбирається індивідуально.

Важливо розуміти, що синдром неспокійних ніг це справжній неврологічний стан, який має свої механізми й може бути ефективно контрольований.