Гіпопаратиреоз: основні причини порушення паращитоподібної залози
Гіпопаратиреоз являє собою ендокринологічне захворювання, основним проявом якого є дефіцит кальцію в крові та поява судом. Розберемо детальніше, що спричиняє порушення та чи можливо йому запобігти.
Гіпопаратиреоз - це патологічний стан, який характеризується зниженим продукуванням речовини паращитоподібної залози, а саме паратгормону. Цей гормон бере участь в оптимальній підтримці нормального співвідношення рівня кальцію та фосфору в крові. Також не є виключенням порушення засвоєння клітинами організму даного гормону.
Патологія може виникати незалежно від віку, і бути як вродженого, так і набутого характеру.
Виділяють дві форми гіпопаратиреозу:
- Латентна (прихована) форма, для якої характерна відсутність симптомів. Відповідно встановити діагноз можливо виключно за результатами лабораторних досліджень.
- Маніфестна форма при якій спостерігаються яскраво виражені симптоми (судоми, випадіння волосся та ламкість нігтів). Дана форма потребує негайного лікування.
Причини
- Перенесення оперативного втручання на паращитоподібній або щитоподібній залозі.
- Травми шиї.
- Розвиток запального процесу в області паращитоподібної залози.
- Вплив іонізуючого опромінення.
- Спадковий фактор.
- Онкологія.
Можна зробити висновок, що функціонування паращитоподібної залози безпосередньо пов'язане з щитоподібною залозою. Відповідно будь-які порушення зі сторони щитоподібної залози відбиваються на паращитоподібній.
Прояви захворювання
Основним проявом захворювання є розвиток судом. Ця посилена м'язова збудливість отримала назву тетанічний синдром. У більшості випадків, при розвитку синдрому хворий знаходиться у свідомості, попри досить болючі відчуття.
Окремо виділяють передвісники судом, які проявляються у вигляді скутості в м'язах, оніміння губ та “повзання мурашок”, поколювання в пальцях. Відповідно, коли судоми виникають в певній ділянці це супроводжує появу додаткових симптомів, наприклад при спазмі м'язів тулуба тіло неприродно вигинається назад.
Ці напади можуть бути як самостійними, так і провокуватися певними зовнішніми чинниками (больові, термічні фактори).
Також спостерігаються вегетативні порушення у вигляді зниження зору, аритмії, слабкості та запаморочення, підвищеної пітливості.
Дефіцит кальцію безпосередньо впливає на психічний стан людини: часті зміни настрою, погіршення пам'яті та уваги тощо.
Діагностика
Діагноз встановлюється на основі відповідних ознак судом та проведення в період між ними спеціальних тестів (симптом Трусо, Хвостека, Вейса). Лабораторні аналізи полягатимуть в встановленні рівня кальцію, фосфору в крові. Так при підтвердженні діагнозу спостерігається знижений рівень паратгормону, при паралельному розвитку гіпокальціємії та гіперфосфатемії.
Лікування
У більшості випадків є неможливим проведення етіотропного лікування. Тому терапевтичні дії полягатимуть у проведенні корекції мінеральних речовин. З цією метою лікар призначає вітамінотерапію та дієту.
Так раціон повинен складатися з обмеженого вживання продуктів багатих на фосфор (м'яса), однак з приєднанням кальцію, магнію та вітаміну D.
Зауважимо, що лікування повинно проходити під контролем ендокринолога, з періодичною перевіркою на можливий розвиток ускладнень. У такому випадку висока ймовірність розвитку катаракти.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Цукровий діабет: як правильно обрати пристрій для вимірювання цукру в крові?
- Захворювання щитоподібної залози: основні симптоми
- Цукровий діабет: що необхідно знати про ранні прояви захворювання
- Гіпотиреоз: як захворювання щитоподібної залози впливає на якість життя
- Патології щитоподібної залози: наслідки для здоров’я