Аноскопія: показання та проведення процедури

Серед методів діагностики в проктологічній практиці, зустрічається й такий, як аноскопія. Це досить інформативний метод визначення захворювань. Але часто через специфіку проктологічної ланки, при виникненні проблем – візит до лікаря відкладається. Але потрібно знати, що своєчасна діагностика, як і лікування ректальних захворювань дуже значуща для задовільного стану організму.

Аноскопія– це метод діагностики, який дозволяє за допомогою спеціального інструменту – аноскопу, провести огляд та оцінити стан кінцевого відділу прямої кишки.

Аноскоп може бути багаторазовий (металевий) та одноразовий у використанні. Він являє собою тубус, який оснащений підсвічуванням, довжиною до 10 см. По своєму зовнішньому вигляду нагадує апарат ректоскоп, тільки робоча поверхня аноскопу коротша.

Аноскопія є підготовчою процедурою, перед ректороманоскопією або колоноскопією.

Переваги та лікувальні методи застосування аноскопії

• введення лікарських препаратів;
• можливість отримання матеріалу для біопсії;
• видалення поліпів;
• блокада болючої анальної тріщини;
• склерозування гемороїдального вузла або його лігування (основа вузла перетягується кільцем з латексу, та згодом самостійно відмирає).

При виникненні яких симптомів, показана процедура?

• виділення з заднього проходу (гній, кров або слиз);
• больові відчуття в ділянці анального отвору;
• порушення стільця (запор/діарея);
• постійний свербіж та печіння;
• «випадання» гемороїдальних вузлів (після фізичних вправ або порушення стільця).

Діагностування, яких захворювань дає аноскопія?

Аноскопія дає можливість діагностувати захворювання, які при звичайному візуальному огляді часом важко або неможливо визначити.

• рання діагностика геморою (розширення вен гемороїдальних вузлів);
• новоутворення доброякісного та злоякісного характеру;
• поліпи;
• анальна тріщина;
• кондиломи;
• наявність свищів.

Протипоказання

Проведення діагностики відкладається при наявності гострого запального процесу у вигляді гострого парапроктиту та тромбозу гемороїдального вузла. Протипоказаннями, при яких аноскопія не проводитися, є значні опіки, звуження просвіту прямої кишки, пухлини стенозуючого характеру.

Підготовка до аноскопії

При первинному відвідуванні проктолога, лікар збирає анамнез, вивчаючи симптоми та їх тривалість. А також проводить пальцевий огляд прямої кишки.

Підготовка до аноскопії не займає багато часу. Необхідно буде провести очищення прямої кишки за допомогою клізми (розраховану на 1,5-2 літра) або спеціальних ректальних проносних – мікроклізм (рекомендацію яких дає лікар). За кілька днів до проведення процедури бажано скорегувати свій раціон та виключити шкідливу їжу та продукти, які сприяють метеоризму.
 

Проведення процедури

Перед  аноскопією попередньо лікар проводить пальцевий (ректальний) огляд.  Тільки потім приступає до інструментального методу діагностики.
 
Процедура є малоприємною, але при цьому не є болючою.  При сильній чутливості пацієнта можливе застосування знеболювальних препаратів.
 
Під час проведення аноскопії пацієнт стоїть в колінно-ліктьовому положенні або лежачи на боці.  Аноскоп вводиться в пряму кишку плавно та безболісно, ​​щоб виключити пошкодження слизової.  Лікар оглядає кишку по колу на необхідній глибині.  В ході проведення процедури, при виявленні підозрілих ділянок можливе взяття біопсії або ж відразу провести необхідне лікування.  За тривалістю аноскопія займає від 5 до 15 хвилин.
 
Аноскопія є ефективним методом діагностики.  При появі дискомфорту в області заднього проходу потрібно відкласти в сторону свій страх та звернутися до фахівця. Оскільки патології прямої кишки також здатні до стрімкого прогресування, що надалі може тільки ускладнити лікування.

Автор: Наталія Холявицька