Чому з'являється головний біль?

Найчастіше при виникненні головного болю, його усунення відбувається за допомогою знеболювального препарату. Але потрібно пам'ятати, що часті головні болі вимагають особливої діагностики, оскільки їх прояв може бути пов'язаний з наявністю інших патологій.

Причини головного болю (цефалгії)

• стресові ситуації;
• отруєння (інтоксикація організму);
• інфекційні процеси;
• патології хребта, а саме шийного відділу (остеохондроз, тривале сидіння за робочим місцем);
• захворювання судинної системи (гіпертонія);
• метеозалежність;
• шкідливі звички;
• поганий сон;
• переохолодження або тривале перебування на сонці;
• надмірна фізична навантаження.

І це далеко не всі причини, які можуть спровокувати розвиток болю в голові чи окремих її ділянках.

Види головного болю

В залежності від локалізації головного болю:

• лобова частина голови (може свідчити про патологію з боку ЛОР-органів, високий внутрішньочерепний тиск);
• скронева частина (причини можуть бути різноманітними, від інфекційних процесів до перепадів артеріального тиску);
• потилиця (проблеми з хребтом або порушення з боку серцево-судинної системи – високий тиск);
• область очей (проблеми з органами дихання або захворювання очей).

Характер больових відчуттів: пульсуючий, різкий, тривалий, сильний, тупий, наростаючий або двосторонній.

Залежно від причини виникнення головний біль ділиться на первинний та вторинний.

Первинний головний біль є самостійною патологією. До нього відносяться:

1. Мігрень: найпоширеніший тип болю. Проявляється у зв'язку з перенесеним стресом, перепадами погоди або порушення фази сну. Тривалість мігрені може становити до декількох діб. Додатковими симптомами є підвищена реакція на світло, нудота та блювота. Має односторонній характер.
2. Головний біль напруги: найчастіше біль має гнітючий характер, може бути як локалізований, так і поширюватися по всій голові. Поява пов'язана з надмірним фізичним навантаженням та стресом. Тривалість до семи днів.
3. Кластерний головний біль: найважчий вид болю. Має наростаючий пульсуючий характер. Локалізується в області очей або чола. Тривалість найчастіше до пів години.

Вторинна цефалгія є симптомом певного захворювання:

• підвищення внутрішньочерепного тиску;
• ЛОР захворювання (синусит, фронтит);
• гіпертонічна хвороба;
• струс головного мозку;
• інфекційні процеси;
• розлади з боку психіки.

Діагностика

Діагностування головного болю вимагає консультацій багатьох вузькопрофільних спеціалістів (інфекціоніст, терапевт, невропатолог, офтальмолог). Дослідження будуть відрізнятися, залежно від стану пацієнта.

Основними методами діагностики є:

• лабораторні аналізи крові;
• МРТ;
• електроенцефалографія (оцінюється загальний стан головного мозку);
• УЗД;
• рентгенографія;
• доплерографія.

Лікування

Проведення лікування буде залежати від поставленого діагнозу.  Воно підбирається в індивідуальному порядку, з урахуванням типу головного болю, тяжкості його прояву та інших додаткових причин (вік, супутні захворювання).
 
Медикаментозна терапія, яка застосовується для усунення головного болю: анальгетики, спазмолітики, седативні препарати, вітамінотерапія, венопротектори.
 
Також хорошу ефективність має застосування фізіотерапії:

• масаж;
• електрофорез;
• голковколювання;
• дарсонвалізація.

Пам'ятайте, що дуже часто головний біль є симптомом, тому потрібно лікувати причину його появи.  При виникненні тривожних ознак - зверніться за консультацією до лікаря.

Автор: Наталія Холявицька