Нефротичний синдром: основні симптоми порушення функціонування нирок

Нефротичний синдром - це патологічний стан, що являє собою симптомокомплекс з втратою білка з сечею (його добової норми) та появою набряків. Також додатково спостерігаються зміни лабораторних показників: ліпідурія, гіперліпідемія, гіперальбумінемія. 

В основу розвитку нефротичного синдрому лежить гломерулопатії - захворювання нирок, що супроводжуються ураженням гломерул (клубочків нирок). Вони можуть мати, як первинну природу розвитку, так і вторинну, тобто виникати на тлі інших патологічних процесів. Тобто первинний нефротичний синдром виникає внаслідок ниркових захворювань, а вторинна форма формується найчастіше у хворих з патологіями сполучної тканини. 

До найпоширеніших причин вторинної гломерулопатії належить:

Також однією з причин є спадковий фактор. 

Прояви нефротичного синдрому будуть залежати від швидкості його розвитку. Так якщо ураження протікає повільно, набрякам передує поява слабкості, відсутність апетиту, нудота, больові відчуття в животі, пінна сеча, що пов'язана з присутністю білка. Набряки мають симетричний характер. Вони можуть виникати як на обличчі (зазвичай вранці), так і на нижніх кінцівках (у вечірній час). Колір обличчя стає блідим, а саме шкіра - сухою, з можливою появою тріщин через які просочується рідина. Такий стан спостерігається при тривалих великих набряках. 
 

Саме при прогресуванні нефротичного синдрому набрякає все тіло, в тому числі і його порожнини (плевральна порожнина, перикард).  Далі спостерігається випадіння та ламкість волосся; здуття живота. При гідроперикарді та гідротораксі у пацієнтів виникають скарги на задишку, при асциті на діарею, метеоризм, нудоту та блювання.

 

Стрімко набирає обертів  атрофія м’язів, що маскується набряками. Системний артеріальний тиск може бути зниженим, підвищеним або залишатися нормальним. Поступово розвивається олігурія або анурія. 

Основу діагностування нефротичного синдрому становить проведення лабораторних аналізів крові та сечі. Так у пацієнтів з нефротичним синдром спостерігається гіперліпідемія, що пов'язано зі збільшенням продукування в печінці ліпопротеїдів низької щільності. Згодом збільшенням їх фільтрації може призвести до ліпідурії. Протеїнурія зумовлена збільшенням проникності клубочків, що як наслідок не затримує білок в крові, а дозволяє йому проникати в сечу. 

Візуалізація патологічного процесу відбувається шляхом проведення УЗД, нейросцинтиграфії. Це дає можливість встановити рідину в порожнинах тіла. При показаннях можливе проведення біопсії нирки, що найчастіше відбувається коли виникають труднощі при встановленні причини нефротичного синдрому. 
 

Лікування включатиме проведення як симптоматичної терапії, етіотропного лікування, так і усунення та запобігання ймовірних ускладнень, насамперед тромбозу (діуретики, гіполіпідемічні засоби, гіпотензивні, гормони, цитостатики).
 

Хворим важливо дотримуватися дієтичного харчування з обмеженням натрію, білка та холестерину.  Ввести помірні фізичні навантаження. Щодо об'єму вживаної рідини, то важливо аби різниця між вживаною та виділеною рідиною не перевищувала 30 мл.  
 

Далі наступні рекомендації будуть проводитися під контролем лікаря! Головне вчасно звернутися за допомогою та не нехтувати профілактичними оглядами.