Основні причини виділення великої кількості сечі

Виділення великої кількості сечі, яке в медицині називають поліурією, є поширеним симптомом, що може свідчити як про фізіологічні зміни, так і про серйозні хвороби. Кількість сечі понад 2–3 літри на добу вважається відхиленням від норми. Важливо розуміти, що поліурія сама по собі не є окремим захворюванням, а лише проявом порушень у роботі різних систем організму.

Основні причини

Підвищене сечовиділення може виникати з багатьох причин. Серед безпечних факторів найчастіше спостерігається надмірне споживання рідини або вживання напоїв і продуктів із сечогінною дією – кави, чаю, кавунів, винограду.

Серйознішими причинами є ендокринні та ниркові захворювання. При цукровому діабеті глюкоза виводиться із сечею, що тягне за собою значні втрати води. При нецукровому діабеті організм не здатний утримувати рідину через дефіцит гормону вазопресину або нечутливість до нього. Захворювання нирок, особливо хронічні ураження канальців, порушують здатність концентрувати сечу, що також проявляється поліурією.

Не можна виключати вплив ліків, зокрема сечогінних препаратів, які навмисно стимулюють роботу нирок. Окремі неврологічні порушення, психоемоційний стрес, інтоксикації чи відновлення після тяжких інфекцій також здатні викликати подібний симптом.

Поліурія рідко буває єдиним проявом. Найчастіше її супроводжує:

• Постійна спрага (полідипсія): характерна для цукрового та нецукрового діабету.

• Нічні позиви до сечовипускання (ніктурія), що заважають сну.

• Зміна кольору та щільності сечі: вона може бути прозорою при нецукровому діабеті або з солодкуватим запахом при цукровому.

• Сухість у роті, втома, схуднення (при ендокринних порушеннях).

• Набряки, підвищений тиск, біль у попереку (при ниркових захворюваннях).

Наявність цих симптомів допомагає лікарю зорієнтуватися у напрямку пошуку причини.

Діагностичний процес передбачає кілька етапів. Перш за все лікар уточнює кількість рідини, яку пацієнт вживає протягом доби, та її співвідношення з об’ємом виділеної сечі. Ведення так званого «сечового щоденника» допомагає об’єктивно оцінити ситуацію.

Далі призначаються лабораторні дослідження: загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, визначення рівня глюкози, електролітів, а також перевірка функції нирок (креатинін, сечовина). Для виключення ендокринних порушень може знадобитися аналіз на гормони, зокрема вазопресин. При підозрі на цукровий діабет проводять глюкозотолерантний тест.

У деяких випадках застосовують інструментальні методи, а саме ультразвукове дослідження нирок та сечового міхура, а також спеціальні проби для оцінки здатності нирок концентрувати сечу.

Тактика лікування завжди залежить від причини. Якщо поліурія зумовлена надмірним уживанням рідини чи харчових продуктів, достатньо скорегувати режим пиття.

При цукровому діабеті основним методом є контроль рівня глюкози за допомогою дієти, інсулінотерапії чи таблетованих цукрознижувальних засобів. У випадку нецукрового діабету застосовують синтетичні аналоги гормону вазопресину (десмопресин), які допомагають утримувати воду в організмі.

Захворювання нирок вимагають комплексного підходу: антибактеріальної терапії при інфекціях, підтримки функції нирок, корекції артеріального тиску, обмеження солі та білка в раціоні. Якщо причиною є прийом діуретиків, лікар може знизити дозу або підібрати інший препарат.

Важливим аспектом лікування є відновлення водно-сольового балансу. При значній втраті рідини пацієнтам рекомендують спеціальні розчини, що містять електроліти, або внутрішньовенне введення препаратів у стаціонарних умовах.

Пам’ятайте, що надмірне виділення сечі – це симптом, який не можна ігнорувати, особливо якщо він триває довго чи супроводжується іншими скаргами. Причини можуть варіюватися від безпечних до потенційно небезпечних для життя станів. Точна діагностика та своєчасне лікування дозволяють не лише усунути неприємні прояви, а й попередити розвиток ускладнень з боку нирок, серця та ендокринної системи.