Вивих стопи: основні симптоми травми

Травми є досить частим явищем взимку. Так температурні коливання з тривалим дощем можуть перетворюватися на мороз та утворення ожеледиці. А це небезпечно падіннями та його наслідками. Наразі розберемо основні прояви вивиху стопи та методи надання допомоги при цьому.

Вивих являє собою патологічний стан, для якого є характерним зміщення дотикової поверхні суглоба. Він може спричинятися як внаслідок впливу травмуючого фактору, так і на тлі інших патологічних процесів в організмі. Відповідно вивих стопи характеризується зміщенням суглобової поверхні безпосередньо в кістках стопи.

В залежності від локалізації вивиху стопи розрізняють декілька форм порушення (наприклад, вивих фаланг пальців, гомілковостопного суглоба, таранної кістки тощо).

При цьому відмітимо, що травма може відбутися як в одному, так і в декількох відділах стопи та супроводжуватися пошкодженням м'яких тканин та шкірного покриву, так і зі збереженням цілісності шкіри.

В основі розвитку вивиху покладено вплив зовнішніх чинників або внутрішніх. Так зовні викликати ураження суглоба може безпосередньо травма (падіння, різкий поворот стопи) або ж фізичні навантаження (переважно у професійних спортсменів).
 

Внутрішніми факторами виступають різні патологічні процеси, від аномалії розвитку, дисплазії до запальних процесів, руйнування кісток та інших захворюваннях опорно-рухового апарату, ризики появи яких підвищується з віком. 

Оскільки зазвичай вивиху стопи передує травма, першим з чим стикається хворий є поява сильного болю, який тільки посилюється при рухах стопи та спробах опору на неї.

Зовнішньо спостерігається набряк, синюшність, гематома, неможливість функціонування суглоба, деформація стопи в ділянці гомілковостопного суглоба.
 

У більшості випадків вивих стопи, що виникає внаслідок впливу механічного чинника супроводжується не тільки ураженням суглобової капсули, а й переломом кісток, пошкодженням сухожилля, м'язів та навіть шкірного покриву.

У разі розвитку вивиху в першу чергу важливо забезпечити спокій кінцівці, прийнявши положення лежачи та піднявши кінцівку вище тулуба, підклавши щось під неї. Далі тактика залежатиме від форми вивиху, при відсутності ранової поверхні доцільним буде прикласти холодовий компрес. Пошкодження цілісності шкіри потребує очищення ранової поверхні антисептичним засобом та накладання стерильної пов'язки. Далі лікувальні заходи та обстеження проводитимуться лікарем. В жодному разі не потрібно самостійно вправляти вивих!
 

Встановлення діагнозу базуватиметься на зборі анамнезу, скарг хворого, аналізу клінічної картини та фізикального огляду. Окрім того, з метою візуалізації патологічного процесу та ймовірних ускладнень лікар травматолог призначає проведення рентгенографії, інколи МРТ та КТ.
 

Тактика лікування полягатиме в першочерговому вправленні суглобу з відновленням правильного розташування кісток з наступною іммобілізацією кінцівки (гіпс, фіксувальна пов'язка). Паралельно призначають знеболювальні препарати.

Після відповідних лікувальних маніпуляцій доцільним буде проведення реабілітаційної терапії у вигляді УВЧ, магнітотерапії, масажу, ЛФК.

Оперативне втручання є необхідним у разі глибокого ураження тканин з наявністю розривів сухожилля та м'язів. 
 

Важливо розуміти, що незалежно від тяжкості вивиху, навіть якщо вам здається що нічого “страшного” не має - проведення лікарської допомоги є обов'язковим. В протилежному випадку неправильна фіксація суглоба надалі може викликати сильний біль при ходьбі та інші ймовірні наслідки. Також відмітимо, що симптоми вивиху є схожими й до інших типів травм (тріщина, перелом), тому підтвердити діагноз та надати відповідну допомогу може тільки лікар.