Вальгусна деформація стопи: основні причини появи кісточки на нозі

Суттєвий дискомфорт може приносити поява випинання біля великого пальця ноги. Особливо це стосується періоду, коли ми носимо закрите взуття. Вальгусна деформація стопи, так називається виникле порушення. Його зовнішні прояви, больові відчуття та викривлення пальців ніг є одними з наслідків дефекту. Розберемо детальніше, що може викликати вальгусну деформацію стопи.

Вальгусна деформація стоп – це патологічний стан, що характеризується формуванням кісткового виступу, який утворюється біля основи великого пальця стопи.

Порушення розвивається на внутрішньому краї суглоба великого пальця стопи - плюснефаланговому суглобі.

За статистичними даними більшість випадків припадає на осіб вікової категорії 30+, переважно жінок.

1. Слабкість сполучної тканини вродженого характеру.

2. Травма стоп.

3. Ожиріння.

4. Ендокринні порушення.

5. Остеопороз.

6. Плоскостопість.

7. Тривале стояння або робота «на ногах».

8. Неправильно підібране взуття (вузьке або на підборах).

Також стани, що сприяють розвитку деформації, включають плоскостопість, надмірно гнучкі зв'язки та аномальну структуру кісток. Загалом спеціалісти відмічають, що спричинити порушення може поєднання факторів, таких як сімейний анамнез, аномальна структура кісток, підвищена рухливість та вибір взуття. Так коли щось чинить додатковий тиск на суглоб великого пальця ноги протягом тривалого часу (зазвичай роками), цей тиск може змістити суглоб з його природного положення та до інших пальців ноги. Як наслідок випинання утворюється на суглобі великого пальця ноги, коли організм компенсує зміщення пальця з його звичайного місця.

На початковому етапі розвитку вальгусної деформації стопи людині стає незручно у повсякденному взутті. Надалі перший палець стопи викривляється, а збільшена кісточка деформує передній її відділ.
 

Додатково інші пальці набувають молотоподібної форми, з приєднанням больових відчуттів, швидкої стомлюваності в ногах, зменшення рухливості, набряку та зміна кольору (почервоніння) в ділянці ураження, оніміння у великому пальці ноги або навколо нього. Згодом можливість підібрати взуття стає все більш утрудненою.
 

Відмітимо, що для захворювання характерним є поступовий розвиток. Загалом деформація призводить до порушення кровопостачання та іннервації переднього відділу стопи, що надалі викликає формування артрозу.

Встановлення діагнозу відбувається на основі зовнішнього огляду з додатковим проведенням рентгенографії та плантографії (тест на встановлення плоскостопості).

Важливо виключити інші схожі за перебігом захворювання, насамперед подагри, артриту та остеоартрозу. З цією метою лікар може провести лабораторні дослідження крові.

На початковому етапі розвитку порушення можливо обмежитися консервативними методами лікування, що включатимуть проведення спеціально підібраних вправ та застосування ортопедичних устілок, пластирів та наліпок. З метою усунення больових відчуттів лікар може призначити безрецептурні знеболювальні, нестероїдні протизапальні препарати.

Тяжкий перебіг деформації потребує оперативного втручання. Воно полягатиме у виправленні положення великого пальця стопи шляхом видалення частини кістки або видалення набряклої тканини з ураженого суглоба.

Повне відновлення після операції може тривати до восьми тижнів. У більшості випадків пацієнт зможе ходити на нозі одразу після процедури.

Профілактичні заходи в першу чергу полягатимуть у правильному підборі взуття, контролі маси тіла, виконанні фізичних вправ.