Епікондиліт: чому виникає біль в лікті?

Епікондиліт - це патологічний процес, що характеризується розвитком запального процесу в сухожиллях та тканинах ліктьового суглоба. За статистичними даними більшість випадків захворювання припадає на категорію людей після 35 років, серед них більший відсоток становлять чоловіки. 

В залежності від локалізації патологічного процесу розрізняють внутрішній (медіальний) епікондиліт, для якого є характерним запалення м'язів внутрішньої частини ліктя, які відповідають за згинання та розгинання кисті. Також виділяють зовнішню форму захворювання (латеральний епікондиліт), що характеризується розвитком запального процесу в сухожиллях з зовнішньої сторони ліктьового суглоба. Найчастіше виникає у людей, які виконують однотипні повторювальні рухи з навантажуванням на ліктьовий суглоб. Наприклад, у тенісистів. Звідси й інша назва епікондиліту - “лікоть тенісиста”.

В основу захворювання як зазначалося вище, покладено часті повторювальні рухи у яких залучений ліктьовий суглоб. Вони викликають появу мікротріщин в тканинах з наступним розвитком рубцювання та відповідного запального процесу.

Підвищують ризики розвитку захворювання наступні фактори:

Симптоми епікондиліта будуть залежати від його форми. Так, наприклад при зовнішньому епікондиліті у хворого виникатимуть скарги на біль в кисті та при рухах (згинання/розгинання ліктя), слабкість у м'язах. Для внутрішнього епікондиліту характерна поява сильного болю, який виникає при пронації ліктьового суглоба під кутом 90⁰.

 

В обох випадках рука стає обмеженою в рухах. А при відсутності вчасного лікування спостерігатимуться зовнішні зміни (припухлість та почервоніння в ділянці суглоба), підвищення температури тіла, стиснення нервових закінчень та як наслідок оніміння в пальцях.

З метою встановлення діагнозу лікар проводить фізикальний огляд хворого з аналізом клінічної картини. Додатково знадобиться візуалізація патологічного процесу, що досягається проведенням КТ та рентгенографії.
 

Тактика лікування полягатиме в проведенні комплексної терапії з усуненням больових відчуттів та запального процесу, відновлення рухливості та нормалізації пошкоджених тканин. Додатково уражена кінцівка потребує забезпечення спокою, інколи з застосуванням фіксувальної пов'язки. 
 

Оперативне втручання проводиться при відсутності результату лікування від консервативної терапії та при невчасному діагностуванні захворювання. 
 

Важливо розуміти, що епікондиліт не є тим захворюванням, що проходить самостійно. Тому не ігноруйте проблему та не намагайтеся її усунути самостійно, особливо за допомогою народних методів лікування. Першочергово зверніться до лікаря ортопеда або травматолога. Обрати клініку для проходження обстеження та лікування, Ви зможете скориставшись послугами Всеукраїнського каталогу клінік ITMED.