Дисплазія кульшового суглоба: симптоми та методи лікування
Дисплазія кульшових суглобів належить до найбільш поширеної патології опорно-рухового апарату серед новонароджених.
Дисплазія кульшового суглоба - це патологічний стан, що характеризується аномальним розташуванням голівки стегнової кістки відносно вертлюгової западини.
В нормі головка стегнової кістки повинна бути повністю перекрита. У тому випадку, коли “дах” не повністю перекриває голівку й дитина починає ходити й вертикалізується, стегно може вивихнутися. Наслідки цього небезпечні хірургічним втручанням.
Відповідно в залежності від виду дисплазії розрізняють підвивих кульшового суглоба - суглобова поверхня стегнової кістки неповністю контактує з вертлюговою западиною, й вивих, коли відбувається повна втрата взаємодії між ними. Також розрізняють нестабільність голівки стегнової кістки, коли вона виходить з кульшової западини та входить під час пасивних рухів. Можливий розвиток й допологового вивиху стегна.
За статистичними даними випадки дисплазії припадають на 2-3 дитини серед тисячі, які потребують лікування.
Які фактори впливають на розвиток дисплазії?
- В групі ризику знаходяться новонароджені дівчатка, які знаходилися в тазовому положенні.
- Наявність маловоддя у матері під час вагітності.
- М'язова кривошия.
- Спадковий фактор.
- Сповивання, коли стегна приводяться один до одного.
Основні прояви
- Утруднене розведення зігнутих у колінах ніжок, з супроводженням крику та плачу зі сторони дитини.
- Асиметрія сідничних складок. Хоча за дослідженнями 2020 року у 96% дітей з даною асиметрією суглоби є абсолютно здоровими.
Також до симптомів, що виникатимуть при відсутності вчасного лікування відносять:
- Поява больових відчуттів.
- Кульгання.
- Симптоми остеоартрозу.
Відзначимо, що якщо дисплазія не є значною, вона може проявити себе як в пубертатному віці, так і в 20-30 років.
Діагностика та тактика лікування
Першочергово новонародженому проводять медичний фізикальний огляд з визначенням ранніх проявів дисплазії (симптом “клацання”). З метою виключення хибної діагностики насамперед важливе правильне виповнення УЗД кульшового суглоба. Саме УЗД в перші тижні життя (6 тижнів), особливо при знаходженні в групі ризику є методом що допоможе уникнути інвалідизації у майбутньому.
Відмітимо, що головка стегнової кістки у малюка представлена хрящовою тканиною, тому не завжди вона є помітною при проведенні рентгенографії. І це не є патологією. Це також важливо враховувати при діагностуванні захворювання. В нормі ядро осифікації може виникати в шість місяців. Також на показники рентгенографії може вплинути й неправильна укладка дитини.
Основним методом консервативного лікування при встановленні діагнозу ДКС є застосування широкого сповивання або стремен Павліка. Мета застосування стремен в тому, що вони фіксують голівку в вимушеному максимально фізіологічному положенні. Це дає можливість навколо неї сформувати необхідне покриття. Додатково застосовується лікувальна гімнастика, масаж, фізіотерапія.
Відзначимо, що чим раніше розпочати лікування, тим більше шансів уникнути оперативного втручання. Показанням до хірургічного втручання є занедбані випадки з відсутністю результату при консервативному лікуванні. Проводиться після 2-3 років.
Дисплазія кульшових суглобів є серйозним патологічним станом, що потребує діагностування високоспеціалізованого спеціаліста.