Нервовий тик у дитини: коли варто звертатися до невролога

Нервовий тик - це мимовільне, короткочасне й повторюване скорочення певних м’язів, яке дитина не може контролювати. Найчастіше це кліпання очима, посмикування губ, плечей, моргання або гримаси. У більшості випадків тики не свідчать про серйозне захворювання, але можуть стати сигналом перевтоми, тривоги чи надмірного емоційного навантаження.

Такі рухи зазвичай виникають раптово, а потім можуть зникнути так само непомітно. Вони частіше зустрічаються у дітей віком від 5 до 10 років і можуть посилюватися під час хвилювання або стресу.

Основною причиною розвитку нервових тиків є нестійкість нервової системи. У дитини мозок і нерви ще формуються, тому будь-яке емоційне чи фізичне перенапруження здатне викликати неконтрольовану реакцію.

Часто тики з’являються після хвороби, конфлікту в школі, переїзду, народження молодшого брата чи сестри або навіть через надмірну кількість гаджетів і брак сну.

У деяких випадках тик може бути спадковим або пов’язаним із певними порушеннями обміну нейромедіаторів у мозку. Такі ситуації потребують детальнішої консультації невролога.

Багато дітей мають короткочасні, так звані транзиторні тики. Вони з’являються на кілька тижнів або місяців, а потім зникають без будь-якого лікування. Головне не фіксувати на цьому надмірної уваги, не сварити дитину й не змушувати її «припинити сіпатися». Це лише посилює напруження.

Якщо тик не заважає дитині навчатися, спілкуватися або спати, достатньо підтримки, спокійного режиму дня, повноцінного відпочинку та прогулянок на свіжому повітрі.

Якщо посмикування стають частими, поширюються на кілька груп м’язів або супроводжуються звуками (наприклад, похрюкуванням, посвистуванням, повторенням слів), потрібно звернутися до дитячого невролога. Також консультація обов’язкова, якщо тики тривають понад рік або супроводжуються розладами сну, уваги чи поведінки.

Лікар може провести обстеження, щоб виключити органічні порушення, і при потребі призначить легкі заспокійливі засоби, фізіотерапію чи консультацію психолога.

Найкраща профілактика епізодів тику - це стабільна атмосфера. Дитині потрібен спокій, чіткий режим дня, можливість вільно висловлювати емоції. Важливо не карати за тик, не акцентувати на ньому увагу і не порівнювати з іншими дітьми.

Корисними будуть масаж, заняття спортом, релаксаційні техніки, творчість. Якщо тик пов’язаний із перевтомою, допоможе повноцінний сон і зменшення часу перед екраном.

Удома варто створити затишне середовище без подразників - різких звуків, яскравого світла чи зайвого шуму. Для цього можна використовувати ультрафіолетовий або бактерицидний рециркулятор повітря, який продається в медичному маркеті ITMED. Він очищує та знезаражує повітря без шкоди для дітей, створюючи здорову атмосферу для відпочинку й сну.

Пам’ятайте, що нервовий тик у дітей це не вирок, а лише реакція чутливої нервової системи на стрес чи втому. Батьківська підтримка, правильний режим, здорове середовище та своєчасна консультація фахівця - ось головні кроки до зникнення симптомів.

Якщо ви створите вдома простір без напруги й дбайливо поставитеся до дитини, тіло саме «заспокоїться». Адже дитячий організм має величезний потенціал до відновлення.