Ранні симптоми вродженої вади серця у дітей

Вроджена вада серця (ВВС) – це патологічний стан, що супроводжується розвитком анатомічного дефекту у структурі серця або великих судин, який виникає ще під час внутрішньоутробного розвитку дитини. Вона формується у перші тижні вагітності, коли закладається серцево-судинна система. Такі зміни можуть порушувати нормальний рух крові по серцю, викликати змішування артеріальної та венозної крові або створювати додаткове навантаження на серцевий м’яз.

Вроджені вади бувають різними за складністю – від незначних, які не потребують лікування, до тяжких, що загрожують життю немовляти одразу після народження.

Однозначної причини формування патології не існує. Найчастіше мова йде про поєднання кількох чинників. Серед них можуть бути генетичні зміни, інфекції у матері під час вагітності, вплив токсичних речовин, куріння чи вживання алкоголю, неконтрольований прийом медикаментів. Також певну роль відіграє спадковість, тобто, якщо у сім’ї вже були випадки вроджених вад серця, ризик зростає.

Водночас у значної частини дітей неможливо точно визначити, чому саме розвинулася вада. Це не є провиною батьків, адже навіть при дотриманні всіх правил вагітності іноді виникають такі патології.

Симптоми можуть бути різними залежно від виду та тяжкості дефекту. У новонароджених вони проявляються раніше й різкіше: дитина швидко втомлюється під час годування, дихає з утрудненням, може синіти шкіра губ та кінчиків пальців. У деяких випадках спостерігається поганий набір ваги, часті інфекції дихальних шляхів, відставання у розвитку.

У дітей старшого віку сигналами небезпеки можуть бути задишка навіть при невеликих фізичних зусиллях, блідість чи синюшність шкіри, набряки, відчуття серцебиття. Деякі вади довгий час можуть протікати майже непомітно й виявляються випадково під час профілактичного огляду.

Як зазначалося вище деякі вроджені вади серця можуть залишатися непоміченими у ранньому дитинстві, а прояви стають очевидними лише у період активного росту та підвищених фізичних навантажень, наприклад, коли дитина починає відвідувати школу. У цей час варто звернути увагу на такі моменти: дитині стає важко бігати чи брати участь у рухливих іграх, вона часто скаржиться на втому, головний біль, запаморочення або біль у грудях. Іноді вчителі можуть помітити, що дитина відстає від однолітків у фізичній активності чи виглядає блідою.

Регулярні профілактичні огляди у педіатра та кардіолога є дуже важливими. Навіть якщо скарг немає, лікар під час прослуховування серця може виявити шуми чи інші зміни, які стануть приводом для подальшого обстеження. У багатьох школах проводять медичні огляди перед навчальним роком – батькам слід не нехтувати цими обстеженнями.

Важливо також ділитися з лікарем будь-якими підозрами, які виникають у батьків. Увага до таких, на перший погляд, незначних симптомів може стати вирішальною для раннього виявлення захворювання.

Перші підозри на вроджену ваду серця може висловити лікар ще під час вагітності, коли на ультразвуковому дослідженні видно відхилення в структурі серця плода. Після народження найчастіше діагноз встановлюють педіатр чи дитячий кардіолог.

Основними методами обстеження є ехокардіографія (ультразвукове дослідження серця), електрокардіограма, рентген грудної клітки, пульсоксиметрія для оцінки насичення крові киснем. У складних випадках застосовують комп’ютерну томографію або катетеризацію серця.

Важливо, що діагностика часто відбувається у перші дні чи тижні життя, оскільки від цього залежить тактика лікування.

Підхід до лікування залежить від типу та тяжкості вади. Невеликі дефекти, наприклад невеликий отвір у перегородці між шлуночками, можуть закритися самостійно з віком й потребують лише спостереження. В інших випадках потрібне медикаментозне лікування для зменшення навантаження на серце та профілактики ускладнень.

При серйозних вадах необхідне хірургічне втручання – від малоінвазивних процедур до складних операцій із відкритим серцем. У сучасній кардіохірургії дедалі частіше застосовують катетерні методики, коли дефект усувають через прокол судини без великих розрізів.

Важливо розуміти, що сучасні можливості медицини дозволяють більшості дітей з вродженими вадами серця жити повноцінним життям. Навіть після складних операцій багато хто може відвідувати школу, займатися фізичною активністю, розвиватися нарівні з однолітками.

Водночас таким дітям часто потрібне регулярне спостереження кардіолога, контроль розвитку серця та судин, іноді – прийом підтримувальних ліків. У підлітковому та дорослому віці вони також мають залишатися під наглядом лікаря, адже деякі ускладнення можуть з’явитися пізніше.

Раннє виявлення і своєчасне лікування дають змогу досягти високих результатів. Батькам варто уважно стежити за станом дитини, дотримуватися рекомендацій лікаря, контролювати вакцинацію та не забувати про звичайний режим дитинства – ігри, навчання, соціальну адаптацію.