Ожиріння у дітей: як розпізнати проблему та допомогти без шкоди

Ожиріння у дітей це не просто естетична проблема, яку можна перерости. Це серйозний медичний стан, який впливає на фізичне та психічне здоров’я дитини. У сучасному світі, де діти все більше часу проводять перед екранами й менше рухаються, ця патологія стала справжнім викликом для педіатрів та батьків. За оцінками ВООЗ, кількість дітей із надмірною масою тіла за останні десятиліття зросла в кілька разів, і тенденція продовжує посилюватися.

Основні причини 

Ожиріння формується внаслідок тривалого порушення енергетичного балансу, тобто коли кількість спожитих калорій перевищує витрати організму. Найчастіше це результат поєднання кількох чинників.

Провідну роль відіграє неправильне харчування: надлишок солодощів, газованих напоїв, фастфуду, випічки, жирних та смажених страв. У багатьох сім’ях їжа стає способом заохочення або розваги, а не задоволенням фізіологічної потреби. Важливу роль має й спосіб життя: малорухливість, тривале сидіння перед телевізором чи комп’ютером зменшують витрати енергії, уповільнюють обмін речовин та сприяють накопиченню жиру.

Не варто забувати про спадковість. Так якщо один або обидва батьки мають ожиріння, ризик у дитини зростає в кілька разів. Однак генетика визначає лише схильність, а не неминучість проблеми. Велику роль відіграють також психологічні чинники, а саме стрес, низька самооцінка, відсутність підтримки можуть призводити до переїдання як способу емоційного заспокоєння.

Іноді ожиріння є наслідком ендокринних чи метаболічних порушень (гіпотиреоз, синдром Кушинга), проте такі випадки трапляються значно рідше.

Окрім очевидного збільшення маси тіла, дитина може скаржитися на швидку втому, задишку навіть при незначному фізичному навантаженні, пітливість, біль у суглобах чи спині. Часто з’являються проблеми зі сном, наприклад, апное або хропіння, що свідчить про порушення дихання.

Надлишок жирової тканини негативно впливає на роботу всього організму: може підвищуватися артеріальний тиск, розвиватися інсулінорезистентність, порушення обміну жирів, гормональний дисбаланс. У підлітковому віці це іноді призводить до ранніх проявів діабету другого типу, гінекологічних розладів у дівчат, проблем росту та статевого дозрівання.

Не менш серйозними є психологічні наслідки. Адже на жаль діти з ожирінням часто стикаються з булінгом, ізоляцією, невпевненістю у собі. Це може призвести до тривожності, депресії й подальшого посилення проблеми через емоційне переїдання.

Педіатр чи дитячий ендокринолог оцінює масу тіла дитини з урахуванням віку та зросту, використовуючи індекс маси тіла (ІМТ). Порівнюючи отримані дані з таблицями процентилів, лікар визначає, чи є надлишок ваги або ожиріння. Додатково можуть проводитися лабораторні дослідження (наприклад, рівень глюкози, інсуліну, ліпідів, гормонів щитоподібної залози, щоб виключити ендокринні порушення).
 

Основою лікування є зміна способу життя всієї родини. Неможливо ефективно допомогти дитині, якщо батьки продовжують харчуватися неправильно. Харчування має бути збалансованим, із достатньою кількістю овочів, фруктів, білка та обмеженням солодкого, жирного й фастфуду. Важливо не використовувати їжу як винагороду чи покарання.

Фізична активність має бути щоденною й приносити задоволення - прогулянки, плавання, танці, командні ігри. Дитина не повинна сприймати рух як обов’язок, а як частину звичного життя.

Психологічна підтримка є не менш важливою. Робота з дитячим психологом або сімейним консультантом допомагає сформувати здорове ставлення до їжі та тіла, подолати сором та знизити тривогу.

У складних випадках лікар може рекомендувати консультацію ендокринолога чи дієтолога, а також медикаментозну терапію, але лише після ретельної діагностики й оцінки стану.

Найкращим лікуванням дитячого ожиріння завжди залишається профілактика: правильне харчування з раннього дитинства, активний спосіб життя та здорове сімейне середовище.