Медицинский портал 
Статьи Кардиология Легенева гіпертензія: основні причини підвищення тиску в легеневій артерії
Статьи Кардиология Легенева гіпертензія: основні причини підвищення тиску в легеневій артерії
Легенева гіпертензія: основні причини підвищення тиску в легеневій артерії
Попри схожість термінів, легенева гіпертензія не пов'язана з підвищенням артеріального тиску - гіпертонічною хворобою. Які ж особливості та причини легеневої гіпертензії? З'ясуємо далі.
Легенева гіпертензія - це патологічний стан, який характеризується стійким підвищенням тиску в легеневій артерії, що може виникати при захворюваннях серця, легень та їх судин.
У більшості випадків порушення являється симптомом іншого патологічного процесу. Лише при неможливості встановити причину розвитку легеневої гіпертензії, її відносять до первинної форми виникнення.
Відмітимо, що показники коли лікарі діагностують легеневу гіпертензію сягають понад 25 мм рт.ст (в нормі близько 12-14 мм рт.ст). Саме в залежності від тиску в легеневій артерії розрізняють форму тяжкості захворювання.
Які фактори впливають на розвиток легеневої гіпертензії?
У тому випадку, якщо захворювання є первинним, тобто без встановленої причини, механізм розвитку полягає у спазму судин, гіпоксемії та відповідно підвищеному тиску у лівому передсерді.
Причинами вторинної форми захворювання, коли гіпертензія виступає симптомом, можуть бути вроджені та набуті вади серця, васкуліт, тромби, обструктивні захворювання легень.
Основні прояви легеневої гіпертензії
- Задишка, яка може виникати при мінімальних навантаженнях.
- Больові відчуття в грудях.
- Прискорене серцебиття.
- Слабкість.
- Синюшність шкірних покривів та слизових оболонок.
- Запаморочення з можливою втратою свідомості.
- Периферичні набряки.
Діагностика та лікування
Діагностика захворювання спрямована на зібрання скарг, аналізу клінічної картини та проведення фізикального огляду. Важливо встановити об'єм ураження легень та серця. З цією метою призначається проведення ЕКГ, холтерівського моніторування, УЗД, рентгенографії грудної клітки, спірометрії, лабораторних аналізів крові.
У тому випадку якщо захворювання є первинним, тактика лікування полягатиме в нормалізації та коригуванні стану пацієнта, шляхом призначення діуретиків, антикоагулянтів, гіпотензивних, оксигенотерапії, блокаторів кальцієвих каналів.
Хворим з легеневою гіпертензією надалі необхідно уникати надмірних фізичних навантажень, перебування на значних висотах, слідкувати за харчуванням (обмеження солі).
При вторинній формі відповідно проводитиметься лікування основного захворювання.
Не є виключенням проведення оперативного втручання.
Аби уникнути розвиток ускладнень та занедбаності патології, при появі симптомів захворювання одразу зверніться до лікаря терапевта або кардіолога.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
.png&w=80&h=60&zc=1 "МОЗ: збільшення в Україні кількості телемедичних консультацій")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "НСЗУ: безоплатна хімієтерапія для пацієнтів з онкологією")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "У чому полягає проведення віддалених діагностик вагітних з використанням телемедицини?")
