Які симптоми апендициту не можна ігнорувати?
Запалення апендиксу є поширеною проблемою у будь-якому віці. Відповідно лікарі стверджують, що при виникненні порушення, відкладати лікування є небезпечно для життя. Які симптоми вказуватимуть на розвиток апендициту та що спричиняє патологію? Далі з'ясуємо.
Апендикс являє собою червоподібний відросток, який упродовж тривалого часу вважався звичайним додатком до сліпої кишки. Однак шляхом тривалих досліджень було встановлено, що він є органом імунної системи, завдяки великій кількості лімфоїдної тканини всередині. Тільки локалізація його дещо інша - кишківник, а не, наприклад гортань.
Основна функція апендикса - це забезпечення захисту від проникнення патогенних мікробів до тонкого кишківника, де відбувається перетравлення їжі.
Апендицит - це патологічний стан, який характеризується розвитком запалення червоподібного відростка.
В залежності від розповсюдження запального процесу виділяють чотири типи апендициту:
- Катаральний: запальний процес локалізується в лише слизовій оболонці та прогресує протягом шести годин з моменту появи симптомів.
- Флегмонозний: вся товщина стінки апендиксу підлягає запаленню, яке виникає з 6-24 годин з моменту появи симптомів. В просвіті червоподібного відростка виникає гній.
- Гангренозний: запалення досягає черевної порожнини, відбувається відмирання апендиксу.
- Перфоративний: внаслідок руйнування стінок апендиксу відбувається потрапляння його вмісту до черевної порожнини. Можливий розвиток перитоніту.
Причини
Точної причини, яка б могла викликати апендицит достеменно не відомо. У більшості випадків патологію пов'язують з сезонним зниженням імунітету, розвитком гельмінтозу, потраплянням харчового сміття до відростка або ж наявністю в організмі осередку хронічного запалення.
Поширені симптоми апендициту
Основною ознакою за якої можна запідозрити апендицит є поява больових відчуттів в районі пупка та до нижньої частини живота. Додатково приєднуються симптоми у вигляді втрати апетиту, нудоти та блювання.
Коли апендикс запалюється він збільшується та починає тиснути на сечовий міхур, що призводить до збільшення позивів до сечовипускання. Дуже часто ця ознака виникає ще перед початком больових відчуттів.
Як і при будь-яких інших запальних процесах підвищується температура та виникає озноб.
Дуже важливо не займатися самолікуванням, а одразу звернутися до лікаря, адже сценаріїв за якими буде розвиватися запалення є декілька. Так у людини можуть виникнути типові больові відчуття, які посилюватимуться при різких рухах чи кашлі або ж патологія замаскується під виглядом харчового отруєння - нудота, діарея, підвищення температури.
Діагностика та лікування
Встановлення діагнозу відбувається шляхом проведення УЗД органів черевної порожнини та фізикального огляду (пальпація) хворого, лабораторних аналізів крові, за результатами яких при розвитку апендициту спостерігатиметься високий рівень лейкоцитів.
Стандартом лікування апендициту залишається упродовж багатьох років - апендектомія. Навіть не дивлячись на те, що в середині минулого століття вчені довели ефективність лікування запалення апендиксу антибактеріальною терапією. У 95% випадків апендицит все одно завершується оперативним втручанням.
Загроза для життя при запаленні апендикса спричиняється внаслідок особливості його кровопостачання, яке забезпечується артерією кінцевого типу. Найменший збій у її порушенні тягне за собою ряд ускладнень: утворення тромбів, які припиняють кровопостачання, відмирання стінок червоподібного відростка та як наслідок потрапляння гнійного вмісту до черевної порожнини.
Специфічної профілактики захворювання не існує, воно може виникнути за будь-якої ситуації, не зважаючи на вік. Тому основним правилом стане вчасне звернення за допомогою при появі сильних больових відчуттів в животі.