Панкреонекроз: чому це ускладнення панкреатиту є смертельно небезпечним

Панкреонекроз – це патологічний процес, що являє собою тяжке ускладнення гострого панкреатиту, при якому відбувається відмирання тканини підшлункової залози. У нормі цей орган виробляє ферменти для перетравлення їжі, але коли вони активуються занадто рано, ще в самій залозі, починається процес самоперетравлення. Клітини гинуть, а продукти їх розпаду потрапляють у кров, викликаючи сильну інтоксикацію і загрожуючи життю пацієнта.

Основні причини розвитку

Найчастіше панкреонекроз пов’язаний зі зловживанням алкоголем або ускладненнями жовчнокам’яної хвороби, коли камінь перекриває протоки й порушує відтік ферментів. Нерідко провокуючим фактором стає поєднання жирної, важкої їжі з алкоголем. У деяких випадках причиною можуть бути травми живота, післяопераційні ускладнення чи вплив певних ліків. Важливим моментом є те, що розвиток хвороби часто стає наслідком сукупності декількох чинників, які накладаються один на одного.

Захворювання зазвичай починається гостро. Найхарактерніший симптом є різкий біль у животі, що часто віддає у спину і має оперізувальний характер. Стан супроводжується нудотою та нестримним блюванням, яке не приносить полегшення. З часом приєднуються підвищення температури, здуття живота, загальна слабкість та зниження артеріального тиску.

У важких випадках організм реагує настільки сильно, що страждають інші системи – серцево-судинна, дихальна, ниркова. Пацієнт може впасти в стан шоку, і тоді без термінової медичної допомоги врятувати його стає майже неможливо.

Панкреонекроз небезпечний не лише самим ураженням підшлункової залози. Відмерлі тканини викидають у кров токсини, які пошкоджують інші органи. Це може призвести до ниркової та печінкової недостатності, проблем із диханням і серцем. Частим ускладненням стає інфекція, що швидко переростає у сепсис – зараження крові. Саме через такі наслідки рівень смертності при панкреонекрозі залишається дуже високим.

Встановлення діагнозу відбувається на основі наявності характерних симптомів та результатів аналізів, які показують високий рівень ферментів підшлункової залози й виражене запалення. Щоб оцінити поширеність некрозу, застосовують ультразвукове дослідження, комп’ютерну чи магнітно-резонансну томографію. У складних випадках вдаються до ендоскопічних методів.

Панкреонекроз завжди лікується лише в умовах стаціонару, найчастіше у відділенні реанімації. Спочатку проводиться інтенсивна терапія у вигляді внутрішньовенного вливання для виведення токсинів, знеболювальних, препаратів для зниження активності ферментів та антибіотиків. Пацієнту призначають повний голод, замінюючи харчування внутрішньовенними розчинами.

Якщо процес прогресує, а відмерлі ділянки стають джерелом інфекції, виникає потреба у хірургічному втручанні. Сучасна медицина прагне відкладати операцію, поки стан пацієнта не стабілізується, й застосовує менш травматичні методи – дренування та видалення уражених тканин поетапно.

Результат залежить від багатьох факторів, насамперед наскільки великий обсяг некрозу, як швидко пацієнт отримав допомогу, які були супутні хвороби. Навіть після успішного лікування людина потребує тривалої реабілітації. Це сувора дієта, повна відмова від алкоголю, контроль рівня ферментів і регулярні обстеження. У деяких випадках можуть залишитися хронічні проблеми з травленням або розвинутися цукровий діабет, якщо підшлункова втрачає частину своєї функції.

Єдиний надійний спосіб знизити ризик – це вести здоровий спосіб життя. Відмова від алкоголю та контроль харчування дозволяють уникнути більшості випадків гострого панкреатиту, а значить і його ускладнення – панкреонекрозу. Також важливо своєчасно лікувати жовчнокам’яну хворобу та регулярно проходити обстеження, якщо існують фактори ризику.