Кесарів розтин без показань: ризики для мами й дитини

Кесарів розтин (або кесареве) - це хірургічна операція, під час якої дитина народжується через розріз у черевній стінці та матці. Спочатку цей метод був створений як засіб порятунку життя для жінок, які не могли народити природним шляхом без серйозних ускладнень. Але сьогодні кесарів розтин став не лише медичною процедурою, а й соціальним явищем, адже все частіше його обирають без суворих медичних показань. Щоб краще зрозуміти ситуацію, важливо розібратись, коли кесарів справді потрібен, і чому дедалі більше жінок зважуються на нього добровільно.

Коли кесарів розтин є медично обґрунтованим?

Існують ситуації, коли природні пологи несуть ризик для життя матері або дитини. У таких випадках кесарів - це рятівне рішення. Найчастіше мова йде про ускладнення перебігу вагітності або пологів, які унеможливлюють безпечне народження дитини через природні родові шляхи.

Серед основних причин, що змушують лікарів приймати рішення про оперативне розродження:

• патологічне розташування плода;

• загроза гіпоксії (нестачі кисню);

• вади розвитку тазу у жінки; 

• передчасне відшарування плаценти; багатоплідна вагітність;

• попередні кесареві розтини, які можуть не дозволяти безпечне ведення природних пологів. 

У кожному випадку рішення приймається індивідуально, з урахуванням стану матері та дитини, історії попередніх вагітностей та пологів, перебігу теперішньої.

Попри чіткі медичні критерії, світова тенденція вказує на стабільне зростання кількості кесаревих розтинів, навіть там, де вони не є необхідністю. В деяких країнах частка операцій сягає 40–50% усіх пологів. Такий ріст не завжди пов’язаний із медичними потребами.
 

Існує кілька причин, чому жінки добровільно обирають кесарів. По-перше, це страх перед болем, тривалими пологами та непередбачуваністю процесу. По-друге, у деяких випадках плановий кесарів сприймається як зручний варіант - жінка знає точну дату, має змогу морально й фізично підготуватись, що особливо актуально для активних або працюючих мам.

Також свою роль відіграє поширення уявлення про кесарів як «легший» спосіб народження дитини. Але така думка є помилковою. Кесарів розтин є великою абдомінальною операцією, що супроводжується всіма ризиками хірургічного втручання: крововтрата, інфекції, ускладнене відновлення, ризики для наступних вагітностей. Післяопераційний період часто складніший й триваліший, ніж відновлення після природних пологів.

Хоч кесарів розтин рятує життя, коли показання чіткі, у випадку необґрунтованого вибору можуть виникнути додаткові ризики. Для матері це підвищений ризик ускладнень при наступних вагітностях: розрив матки по рубцю, порушення прикріплення плаценти або необхідність повторного оперативного втручання. Для дитини - підвищена ймовірність порушень адаптації після народження, респіраторних ускладнень, особливо при планових кесаревих без ознак готовності організму до пологів.
 

Майбутня мама має право знати про всі переваги й ризики як природних пологів, так і кесаревого розтину. Рішення про метод розродження не повинно базуватися на страху, зручності чи модних тенденціях. Найкращим варіантом буде спільне обговорення з лікарем, засноване на фактах, анамнезі та реальній ситуації. Попри те, що у сучасному світі вагітна жінка має багато інформації, саме лікар допоможе розібратися, коли кесарів - медично необхідний, а коли є сенс довіритись природі. У центрі має бути не лише комфорт, а й безпека як матері, так і дитини.