Лейоміома матки: основні симптоми доброякісного новоутворення
Лейоміома або більш відома назва захворювання - міома матки, являє собою патологічний стан, що характеризується формуванням доброякісного новоутворення з м'язових клітин міометрія. Пухлина має вигляд вузла сформованого зі сполучної та м'язової тканини, що локалізується безпосередньо в середньому шарі органу.
Міома матки є поширеним недугом саме серед жінок репродуктивного віку, особливо вікової категорії 30-40 років. Також вона може бути як одиночною, так і вузлів може бути декілька (множинна міома).
Які фактори впливають на розвиток лейоміоми (міоми) матки?
- Спадковий фактор.
- Гормональний дисбаланс.
- Запальні процеси статевої системи.
- Ожиріння.
- Аборти в анамнезі.
Основні прояви захворювання
Тривалий час новоутворення має безсимптомний перебіг і на ранніх стадіях, міому можливо діагностувати при проведенні УЗД дослідження, тому так важливо не нехтувати щорічними оглядами у гінеколога.
Відповідно у міру збільшення у розмірах лейоміоми у жінки виникатимуть симптоми у вигляді:
- больових відчуттів ниючого характеру внизу живота (інтенсивність болю залежатиме від розмірів пухлини);
- кров'янистих виділень, що можуть переходити у кровотечі, а це своєю чергою викликає анемію;
- порушення МЦ;
- частих позивів до сечовипускання та порушення акту дефекації (запори) внаслідок тиску збільшеної матки.
До наслідків міоми матки без її вчасного лікування можливо віднести порушення репродуктивної функції, некроз сформованого вузла та перекрути його ніжки, що супроводжуватиметься симптомами гострого живота.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу базуватиметься на проведенні гінекологічного огляду, УЗД та МРТ.
Тактика лікування залежатиме від перебігу захворювання, наявності ускладнень, кількості сформованих вузлів в шарах матки. Відповідно терапія варіюватиметься від консервативних методів до хірургічного втручання. Перший варіант буде доцільним у разі невеликих розмірів новоутворення без стрімкого його росту й полягатиме у медикаментозній терапії (препаратів для пригнічення продукування естрогенів, що впливають на ріст пухлини), проведенні ФУЗ-абляції, емболізації маткових судин.
Оперативне втручання необхідне у тому разі, якщо пухлина має стрімкий розвиток з виникненням ряду ускладнень та направлене насамперед на зберігання органу.
Методи проведення оперативного втручання також залежатимуть від розвитку захворювання, тому можливе як лапароскопічне хірургічне втручання, гістероскопічне, так і операція у вигляді лапаротомії.
Пам'ятайте, що лейоміома матки тривалий час має безсимптомний перебіг, тому аби вчасно виявити пухлину до моменту розвитку ускладнень, жінці необхідно щорічно проходити огляди у лікаря гінеколога.