Постковідний синдром: відновлення організму після COVID-19
Момент випису пацієнта, який переніс COVID-19, зі стаціонару є вже успіхом. Однак в домашніх умовах розпочинається процес реабілітації та відновлення, при недотриманні якого стан пацієнта може знову погіршитися. Тому розберемо детальніше, які основні аспекти одужання організму після коронавірусної інфекції.
У яких випадках показані реабілітаційні заходи?
- Хворим, які тривалий час перебували в палатах інтенсивної терапії та мали в анамнезі COVID-19 важкої та середньої тяжкості перебігу.
- Насичення крові киснем (сатурація) нижче ніж 95%. Важливо проводити його контролювання за допомогою пульсоксиметру.
- Наявність залишкових явищ на КТ після проведеного лікування.
- Наявність супутніх захворювань в анамнезі (цукровий діабет, ожиріння).
- Постковідний синдром, при якому хворого тривалий час турбує кашель та задишка.
- Тривалий перебіг поствірусної астенії.
Які ускладнення найчастіше виникають при перенесенні коронавірусу та як їм запобігти?
Без проведення реабілітації хворих тривалий час можуть турбувати когнітивні порушення та слабкість. Відповідно чим раніше розпочати відновлення, тим краще.
Так когнітивний стан варіюється від тимчасових порушень до серйозних, які найчастіше пов'язуються з віковим фактором, тривалим перебуванням на апараті штучної вентиляції легень та наявності супутніх патологічних станів, наприклад неврологічного характеру.
Найчастіше зі сторони когнітивних порушень хворого турбує зниження уваги та швидкості оброблення інформації. Також відзначається велика кількість пацієнтів з делірієм.
Відповідно когнітивна реабілітація буде направлена на проведення наступних дій:
- Тренування пам'яті.
- Проведення занять з логопедом.
- Заняття інтелектуального характеру.
- Психологічна підтримка, як зі сторони близьких, так і психолога. Ментальному здоров'ю варто надати особливу увагу.
Окремим етапом відновлення є повноцінна робота з дихальною системою. Адже саме органи дихання сприймають основний удар при перебігу COVID-19. Так після попереднього обстеження лікарем та при відсутності протипоказань доцільним буде проведення фізичних вправ з залученням до процесу дихальних м'язів з наступним збільшенням функціональної здатності дихальної та серцевої систем.
Проведення фізичних навантажень має бути поступового характеру, тобто при відсутності погіршення стану навантаження має зростати. Це також позитивно впливає і на боротьбу зі слабкістю. Повернення симптомів у вигляді задишки, прискореного серцебиття та інших дискомфортних станів свідчить про необхідність зупинити активність.
Легенева реабілітація має зв'язок з фізичними навантаженнями, однак вправи більш направлені на регулювання ритму дихання, зміцнення дихальних м'язів та поліпшення дренажу дихальних шляхів.
Полегшити перебіг реабілітації можливо за допомогою сучасних приладів. Так знезараження повітря від вірусів та бактерій забезпечується шляхом роботи бактерицидного рециркулятора, який на 98% очищує повітря. А от при значному ураженню легеневої тканини доцільним буде придбати кисневий концентратор, адже в амбулаторних умовах пацієнту все ще може бути потрібна киснева підтримка. Зауважимо, що час застосування кисневої терапії визначається виключно лікарем.
Звісно, що період відновлення залежить від багатьох факторів. В загальному він триває до року. Зауважимо, що одним із ключових чинників є бажання людини та докладання зусиль для скорішого одужання та повернення до повноцінного життя.