Коксартроз: причини ураження кульшового суглоба

Коксартроз належить до патології, яка виникнувши один раз – стає хронічною, поступово прогресуючи та викликаючи інвалідність.

Артроз кульшового суглоба (коксартроз)– це патологічний стан, який характеризується ураженням опорно-рухового апарату, а саме кульшового суглоба, яке починається з суглобового хряща та завершується його зв’язковим апаратом.

Найбільш вразливими до захворювання є люди після 40 років. Але не є виключенням поява коксартрозу й у дітей.

Патологічний процес характеризується розвитком хронічного запалення хряща, що надалі викликає порушення суглобу. Коксартроз у більшості випадків призводить до втрати рухливості нижніх кінцівок.

Захворювання може бути як наслідком травм, так і певного способу життя.

Класифікація

В залежності від провокуючого фактору виділяють первинну та вторинну форму захворювання. Первинна форма є самостійним захворюванням. Зазвичай вона характеризується появою внаслідок фізіологічного процесу – старіння, спадкової схильності та надмірних фізичних навантажень на хрящ суглобу, хоча точних причин досі не виявлено.
 
Вторинна форма є наслідком іншої патології в організмі (інфекції, системні захворювання).

Також процес ураження суглобу може відбуватися на одній кінцівці (односторонній коксартроз), так і розповсюджуватися на обидві (двосторонній коксартроз).

Причини

• генетичний фактор;
• вроджена вада (вивих головки стегнової кістки без належного лікування, дисплазія тазостегнового суглоба);
• інфекційні процеси в суглобах;
• травми;
• цукровий діабет.

Також до провокуючих факторів можна віднести вік (після 40 років), малорухомий спосіб життя, ожиріння, професійна діяльність (спортсмени).

Всі ці фактори в певний момент можуть призвести до пошкодження та стоншення хряща між тазовою та стегновою кісткою. Це викликає безповоротне пошкодження кістки. Тому край необхідно своєчасно діагностувати патологію, щоб запобігти розвитку інвалідності.

Симптоми

Основним симптомом коксартрозу є біль у нозі, який спочатку виникає тимчасово після фізичного навантаження, згодом він починає наростати та ставати сильнішим.

При відсутності вчасного надання допомоги біль розповсюджується вище (стегно, таз). Так проходить друга стадія захворювання. Хворий починає кульгати на уражену кінцівку, відбувається обмеження у рухах (неможливість підняти ногу до живота, відвести у бік), з’являється хруст у суглобах. Надалі м’язи стегна атрофуються.

Завершальною стадією захворювання є значуще стирання хряща та кістки, що викликає укорочення кінцівки. 

Діагностика

Коксартроз має три стадії розвитку. При перших двох фазах шанси на успішне лікування без проведення хірургічного втручання достатньо високі. Особливістю є те, що на першій стадії захворювання виявити коксартроз досить складно тому, що прояв болю можна сплутати з іншою патологією або пов’язати з фізичним навантаженням

При проведенні діагностування лікар враховує розвиток клінічної картини та проводить огляд з пальпацією.

Для підтвердження проводяться наступні методи діагностики:

• рентгенографія;
• КТ та МРТ;
• УЗД кульшового хряща.

Лікування

При ранніх стадіях виявлення захворювання призначається консервативне лікування, яке включає:

• нестероїдні протизапальні препарати;
• глюкокортикостероїди (ін’єкції в порожнину суглобу) при вираженому запальному процесі;
• фізіотерапія;
• лікувальний масаж;
• зменшення навантаження на суглоб за допомогою використання тростини для ходьби.

Хірургічний метод лікування проводиться у разі вираженого больового синдрому, значного порушення якості життя пацієнта, а саме розвитку процесу інвалідизації. Операція полягає у заміні суглобу (ендопротезування).

Профілактика

З метою профілактики коксартрозу важливо контролювати рівень навантажень на суглоб (правильно тренуючись, слідкуючи за масою тіла), уникати травм та вчасно проходити лікування патологій, які можуть призвести до розвитку порушення суглобу.

При виявленні перших порушень, які проявляються у вигляді болів в нозі, важливо вчасно звернутися до лікаря щоб запобігти прогресуванню захворювання та провести необхідне лікування.

Автор: Наталія Холявицька