Сомнамбулізм: причини ходіння уві сні

Близько 2,5% жителів планети Земля страждають від сомнамбулізму, що свідчить про його достатнє поширення.  Найчастіше це діти від чотирьох до восьми років, але не виключена поява порушення сну і у дорослих.  Розберемо, чим спричиняється даний стан та чи можливо знайти рішення.

Сомнамбулізм– це патологічний стан парасомнічного характеру, який характеризується вчиненням складних рухових дій уві сні.  Тобто стан являє собою сидіння, ходіння або іншу складну поведінку під час сну, але при цьому очі відкриті, а людина усвідомлює те, що відбувається.  Починає проявлятися після та під час наступу повільної фази сну, з малопомітними очними рухами.

Причини

За даними досліджень сомнамбулізм розвивається внаслідок впливу спадкових, медикаментозних та фізіологічних факторів. 

Також великого впливу завдає середовище проживання людини.

1. Спадковість: при наявності в анамнезі сомнамбулізму у родичів першої лінії підвищуються ризики розвитку патології.
2. Фактор зовнішнього середовища: неправильне харчування, постійні стреси та неврози, порушення режиму сну та його нерегулярність.
3. Фізіологічний фактор: гормональні чинники, розлади з боку психіки, напади бронхіальної астми уві сні, незрілість нервової системи.
4. Приймання певних препаратів: седативні, снодійні, антигістамінні.

Симптоми

Основною рисою сомнамбулізму вважається відкриті очі, але при цьому погляд відсторонений, а обличчя абсолютно не висловлює емоцій.

При цьому складність рухів може бути абсолютно різною:

• просте сидіння на ліжку;
• ходіння по кімнаті та за її межами;
• повторення простих рухів: тертя очей;
• складні рухові процеси: водіння автомобіля, малювання.

Розбудити людину при ходінні уві сні дуже складно, якщо це вдається, вона відчуває сильний переляк.  Хворий ніяк не реагує на зовнішні подразники, або ж може відповідати незв'язним набором слів.

Тривалість процесу ходіння уві сні може бути від декількох секунд до декількох годин.  А завершення відбувається шляхом повернення в ліжко, без присутності спогадів про події на наступний ранок.

Діагностика

Звернення до лікаря часто відбувається зі сторони родичів або близьких людей хворого.  Лікар проводить огляд, з'ясовуючи анамнез та ті причини, які могли активувати сомнамбулізм.

Для точного визначення діагнозу проводиться полісомнографія, яка характеризується дослідженням фази сну людини за допомогою прикріплення датчиків.  Записуються всі життєві показники (ЧД, АТ, пульс, скорочення м'язів та ін.).  Виходячи з результатів, й діагностується сомнамбулізм.

Лікування

Лікування передбачає медикаментозну терапію та сеанси з психотерапевтом (застосовується гіпноз).  Також важливо усунути основну причину, яка викликає порушення сну.

Дуже часто пацієнти не потребують лікування.  Але важливо створити всі необхідні умови для їх безпеки.  Також не варто будити людину, а намагатися плавно повернути її в ліжко.  Оскільки при спробі прокинутися може виникнути сильний переляк, що загрожує нападом агресії яка буде направлена на того хто намагався розбудити.

Не всі випадки сомнамбулізму можуть бути попереджені, але знизити частоту виникнення можливо шляхом дотримання наступних рекомендацій:

• дотримання режиму сну;
• контроль рівня стресу;
• сон в комфортних умовах: провітрювана кімната, зручне ліжко, відсутність зайвих джерел світла;
• дотримання рекомендацій лікаря, зі вживанням необхідних препаратів;
• усунення супутніх патологій, які можуть викликати ходіння уві сні: синдром неспокійних ніг, депресія, тривожність, апное сну.

Автор: Наталія Холявицька