Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Кровохаркання: основні причини та методи лікування

Кровохаркання: основні причини та методи лікуванняКровохаркання – це патологічний процес, що супроводжується виділенням крові з легень, з домішками слизу.

Кровохаркання, тобто поява кашлю з кров’ю є досить серйозним симптомом, що може свідчити про ряд захворювань. В тому числі й тих, які становлять загрозу життю.
Одним із таких загрозливих станів, що супроводжуватиметься кровохарканням є емболія легеневої артерії.
 
Відмітимо, що відкашлювання крові може бути невідкладною медичною допомогою, у тому випадку коли виділення крові є надмірним.

Які основні причини кровохаркання?

  1. Хронічні захворювання легень. До прикладу, бронхіальна астма або ХОЗЛ. 
  2. Легенева емболія (ТЕЛА), коли тромб застрягає у певній ділянці легень, порушуючи кровообіг. Надалі це може призвести до подальшого утворення тромбів, обструкції та інфарктів, тобто відмирання тканин де відбувався дефіцит кисню. Також підвищений тиск або нестача кисню може пошкодити легеневу тканину, спричинивши кровотечу, це і може проявлятися у вигляді крові у мокроті.
  3. Рак легень. 
  4. Пневмонія.
  5. Туберкульоз.
  6. Сторонні предмети  в дихальних шляхах.
  7. Приймання певних лікарських препаратів (наприклад, ліків для розрідження крові).
  8. Бронхоектатична хвороба.

Характерні ознаки

Розрізняють різні ступені кровохаркання. Так легке кровохаркання характеризується відкашлюванням крові у розмірі менш ніж 100 мл за добу. Переважно воно припиняється самостійно.  Протилежним станом є масивне кровохаркання, тобто відбувається втрата понад 100 мл крові на добу. Відмітимо, що даний стан є загрозливим для життя та переважно спричиняється травмою або ураження бронхіальної артерії.
 
Важливо й визначити чи є виділення крові з ротової порожнини саме кровохарканням. Тобто чи надходить кров з легенів, що є кровохарканням, чи з верхніх дихальних шляхів або ж травного тракту. Що називається псевдокровохаркання або ж хворий може блювати кров’ю - гематемезис.
 
Безпосередньо кровохаркання викликає мокроту (матеріал, який відкашлюється), яка є яскраво-червоною або рожевою та пінистою. Псевдокровохаркання має подібні ознаки, тому знадобляться додаткові тести. А от при гематемезисі утворюється матеріал, який темніший і схожий на кавову гущу. 

Відмітимо, що негайного звернення до лікаря потребують випадки, коли виділення крові триває понад тиждень або об’єм виділень збільшується, виникає задишка, шкіра покривається холодним та липким потом, знижується вага, виникає лихоманка.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу потребує ретельного обстеження, враховуючи різноманітність причин кровохаркання та необхідність в визначення точного місця кровотечі. З цією метою лікар призначає візуалізаційні тести у вигляді рентгенографії, КТ, а також вимірювання сатурації, пульсу та артеріального тиску, лабораторні дослідження крові, бронхоскопію.
 
Лікування розпочинається після визначення причини та ступеня кровохаркання. До прикладу якщо причина порушення криється в розвитку ТЕЛА, то дії лікаря залежатимуть від локалізації згустку, його розмірів та наявних ускладнень. Однак у будь-кому випадку лікування розпочинається негайно та буде направлено на усунення наявних тромбів та запобігання нових. 

До загальних методів зупинення кровотечі можна віднести надання пацієнтові відповідного положення з введенням коагулянтів, охолодженого фізіологічного розчину, а також проведення балонної тампонади, лазерної терапії, кріотерапії або емболізації. У тяжких випадках може знадобитися оперативне втручання з видаленням ураженої частини або всієї легені.

Пам’ятайте, що рання діагностика та лікування є ключовими для досягнення найкращого прогнозу. Адже кашель з виділенням крові є ознакою багатьох захворювань, в тому числі й небезпечних, які потребують надання невідкладної допомоги.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм