Парурез: що це за стан та що має спільного зі страхом до сечовипускання?
Напевно кожен з нас має свою окрему звичку, яка для інших може бути незрозумілою та диковинною. Однак не є виключенням коли навіть найдрібніша примха згодом може переходити у психічний розлад. Наразі розберемо детальніше про синдром сором'язливого сечового міхура або чому у людини виникає страх перед відвідуванням громадського туалету.
Парурез або сором'язливий сечовий міхур - це порушення психологічного характеру, що характеризується розвитком боязні відвідати туалет, у разі якщо поруч знаходяться інші. Як наслідок людина фізично не в змозі помочитися. Адже розвиток тривоги викликає сплеск адреналіну та “спазм” необхідних м'язів.
Парурез може виникнути у будь-кого незалежно від віку, від дітей до осіб похилого віку. У більшості випадків дана фобія є поширеною серед чоловіків, починаючи з моменту перехідного віку.
Що покладено в основі парурезу?
У більшості випадків джерело проблеми покладено у соціальному чиннику. Це можуть бути перенесені раніше образи, насмішки зі сторони інших. Саме тому парурез і відносять до соціального тривожного розладу.
Також не є виключенням коли парурез має спадковий характер або є ознакою іншого патологічного процесу в організмі.
Основні прояви
На перший погляд, може здатися, що виниклий стан є лише якоюсь забаганкою та вигадкою. Однак у людей, що стикнулися з парурезом виникають труднощі у звичайному житті. Занепокоєння може викликати навіть думка про відвідування туалету у громадських місцях. Згодом розвиток парурезу провокує обмеження спілкування з людьми, уникання подорожей й відвідування громадських місць та труднощі при роботі в офісі, здачі аналізів тощо.
Тривожність може поширюватися й на відвідування туалету й у домашніх умовах.
Психологічне порушення у занедбаних випадках може вплинути безпосередньо й на функціонування сечовидільної системи. Адже тривале “терпіння”, може підвищувати ризики розвитку інфекційного процесу та слабкості м'язів тазового дна.
Тому якщо ви помічаєте у себе наступні симптоми, зверніться за консультацією до лікаря:
- при виникненні перерв в роботі повертаєтеся додому для відвідування туалету;
- обмежене вживання рідини аби зменшити кількість позивів до сечовипускання;
- обмеження соціального контакту аби мінімізувати можливість відвідування туалету у присутності інших;
- напад тривоги до ймовірної втрати свідомості, при спробі відвідати туалет у громадських місцях або лише думки про це.
Тактика
При виключенні інших можливих урологічних причин парурезу, лікарем психотерапевтом проводитиметься когнітивно-поведінкова терапія, різного роду медитації та розслаблювальні техніки. Також окрема увага приділяється тренуванню м'язів, що відповідають за процес сечовипускання. Це дає можливість відчувати своє тіло та контролювати процес спорожнення сечового міхура.
Пройти лікування у досвідченого лікаря психотерапевта Ви зможете скориставшись попередньо Всеукраїнським каталогом клінік ITMED.