Перевозка больных

Седанов

Булімія: основні прояви розладу харчової поведінки

Булімія: основні прояви розладу харчової поведінкиПопри поширеність діагнозу - розлад харчової поведінки, не всі достеменно обізнані у його серйозності та проявах. Одним із харчових розладів є булімія, саме про дане порушення поговоримо більш детальніше.

Булімія - це патологічний стан, що належить до розладу харчової поведінки та характеризується постійним відчуттям голоду. При цьому зі страхом набрати зайву вагу, пацієнт примусово намагається “очистити” себе будь-якими методами (викликання блювання, приймання проносних, очисні клізми). Також не є виключенням коли компенсація переїдання відбувається надмірними фізичними навантаженнями (спортивна булімія) або голодуванням.

Небезпекою булімії є те, що вона спричиняє виснаження організму внаслідок блювання та приймання проносних. Це своєю чергою спричиняє порушення зі сторони ШКТ, зневоднення, супутні психічні розлади. 
Відмінністю булімії від анорексії є те, що при анорексії хворий уникає приймання їжі, а при булімії навпаки.

Які фактори впливають на розвиток булімії?

До факторів, які можуть спровокувати булімію належать:
  • психічна травма, особливо в дитячому віці;
  • стрес;
  • депресія;
  • гормональні порушення;
  • органічні ураження кори головного мозку;
  • емоційна вразливість, низька самооцінка;
  • соціальний тиск.

Які симптоми вказуватимуть на розвиток булімії?

Небезпечною особливістю булімії є те, що зовнішньо помітити хвору на даний розлад людину практично неможливо. Тобто хворий не має зайвої ваги, адже максимально швидко евакуює їжу зі шлунку перед тим як вона почне засвоюватися. 
 
Тому запідозрити даний харчовий розлад можливо, якщо присутні наступні симптоми:
  • коливання маси тіла;
  • неконтрольоване вживання їжі, бажання вжити якомога більше, постійне відчуття голоду;
  • вживання їжі відбувається швидким темпом, практично не пережовуючи;
  • порушення зі сторони ШКТ (наприклад, синдром подразненого кишківника);
  • зневоднення організму;
  • надмірне слиновиділення;
  • коливання настрою;
  • порушення сну;
  • зовнішні зміни у вигляді зниження тонусу та сухості шкіри, поява висипань.

Тактика

Лікування булімії повинно мати комплексний характер, з поєднанням медикаментозної та психологічної (психіатричної) терапії. Додатково лікарем гастроентерологом коригується раціон, який повинен містити корисні мікроелементи.
Звісно, що при праці лікаря важливим етапом буде й бажання самого хворого побороти свій розлад!
Адже складність харчового розладу полягає в тому, що хворому з ним дуже тяжко розлучитися, навіть попри ті негативні наслідки які він завдає. Булімія надає відчуття певного контролю або зняття стресу. 
Після лікування важливо й надалі вчитися справлятися зі стресом правильно не за допомогою їжі, будувати відносити з оточуючими тощо.

Профілактика

Оскільки більший відсоток розладів харчової поведінки, в тому числі й булімії припадає на підлітковий вік, важливо вміти будувати в родині правильні установи:
  1. Не залучати дитину до дієт та схуднення, якщо хтось в сім'ї прагне скинути зайву вагу.
  2. Не варто критикувати фігуру дитини або свій зовнішній вигляд в її присутності.
  3. Важливо розповідати дитині про правильне харчування та здорове відношення до їжі. Його переваги та звісно дотримуватися його в родині.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм