Параноя: симптоми та причини виникнення

Люди з параноєю зазвичай виглядають зі сторони адекватно, а їх дії здаються цілком усвідомленими. Але що відбувається всередині людини? Вона відчуває постійний внутрішній конфлікт та недовіру до оточення. І чим більше часу проходить, тим сильніше ускладнюється ситуація, що значно впливає на якість життя. Як відрізнити параною від нав'язливих сумнівів? Спробуємо з'ясувати.

Параноя– це розлад психіки, яка проявляється у вигляді надмірної недовіри до оточення, розвитком нав'язливих станів та високою сприйнятливістю.

Класифікація

За типом протікання:
1 стадія – підготовча: людина стає підозрілою, сприймає все сказане на свій рахунок. Оточенню зрозуміти про наявність захворювання практично неможливо;
2 стадія – маячна: характеризується появою маячних ідей. Дана фаза протікає тривало. Людина стає агресивною та озлобленою до інших.
В залежності від форми параної розрізняють основні види:

• алкогольну;
• інволюційну;
• параноя ревнощів;
• релігійна;
• мегаломанна (марення величі);
• персекуторна (манія переслідування);
• совісна;
• змішана;
• еротична параноя.

Причини/фактори ризику

• порушення роботи головного мозку;
• наркоманія\алкоголізм;
• літній вік;
• порушення обмінних процесів в організмі;
• спадковий фактор;
• серйозна стресова ситуація в дитинстві;
• хвороба Альцгеймера, Паркінсона.

Симптоми

• соціальна ізоляція;
• поява маячної ідеї з повної концентрації на ній;
• агресивність;
• низька самооцінка, неможливість сприймати критику на свою адресу;
• незв'язані думки.

Діагностика

Лікар проводить огляд пацієнта з повним вивченням анамнезу.

Для діагностування захворювання назначають певні нейрофізіологічні тест-системи (з вивченням результатів аналізу крові та фізичного стану).

Також важливо провести диференціальну діагностику, з виключенням шизофренії.

Лікування

Лікар-психіатр призначає комплексне лікування з медикаментозними препаратами та з використанням методів психотерапії.

З медикаментозних препаратів застосовують нейролептики, антидепресанти та транквілізатори.

Кожен препарат підбирається індивідуально.

Профілактика

Специфічних методів попередження параної не існує.

Тому основами зниження ризику розвитку патології є: дотримання режиму дня, сон, повноцінне харчування, здоровий спосіб життя, спорт.

Дуже часто люди, які страждають на параною, можуть тривалий час не звертатися за допомогою.

І це впливає на сам процес лікування, воно стає тривалим внаслідок відсутності бажання змінювати своє життя. Але потрібно пам'ятати, що параноя – виліковне захворювання, з ним можна впоратися при дотриманні рекомендацій лікаря.

Автор: Наталія Холявицька