Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Седанов

Синдром дефіциту уваги та гіпереактивності: як розпізнати симптоми?

Синдром дефіциту уваги та гіпереактивності: як розпізнати симптоми?Даний синдром- цеявище, яке зазвичай розвивається в дитячому віці, але і поява у дорослих далеко не рідкісний випадок (внаслідок відсутності наданні допомоги в дитинстві). Відноситься до розладів нервової системи, і надалі може призвести до виникнення проблем перебування в соціумі.

Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) – неврологічна патологія, яка характеризується порушеннями поведінкового характеру (неуважність, імпульсивність), а також надмірною гіперактивністю.

Класифікація

  1. Переважно-неуважний тип.
  2. Переважно гіперактивний тип.
  3. Комбінований тип.

Причини

  • інфекційні захворювання матері під час вагітності;
  • куріння, вживання алкоголю та інших заборонених препаратів під час виношування плоду;
  • загроза викидня;
  • передчасні/затяжні пологи;
  • хронічні захворювання матері;
  • імунологічна несумісність;
  • ускладнення під час пологів;
  • травми голови у дитинстві;
  • спадковий фактор.

Симптоми


У дітей:
  • неуважність;
  • гіперактивність;
  • імпульсивні дії;
  • порушення сну;
  • поганий контакт з однолітками;
  • часта зміна настрою;
  • депресія.
У дорослих:
  • погана концентрація уваги;
  • перепади настрою;
  • неможливість зосередитися;
  • тяжко виконувати певні завдання (в роботі);
  • метушливість;
  • апатія;
  • тяжко підтримувати відносини.

Діагностика


Діагноз визначається на основі анамнезу пацієнта, його скарг та виявлення критеріїв діагностики (наприклад, порушення соціальної функції, погане навчання). Також проводять тест безперервної продуктивності у двох видах: для дорослих і дітей. Суть тесту в тому, що при його проходженні разом з анімаційними вставками та звуковим супроводом з'являються певні подразники (які імітують подразники реального життя). За результатами реагування пацієнта, можна визначити точну симптоматику синдрому.

Лікування


Лікуванням СДУГ займаються наступні спеціалісти: психолог чи психіатр, нейропсихолог, педіатр, дефектолог.

Лікування тривале і комплексне, і при його перериванні синдром знову повертається.
  1. Медикаментозна терапія: психостимулятори, антидепресанти (відповідно для дітей і дорослих різне дозування).
  2. Робота в групах.
  3. Проведення занять за методикою Дейвіса (проводяться методичні пояснення з перебуванням точки орієнтації).
  4. Консультація з психологом.
  5. Вітамінотерапія.

Ускладнення

  1. Затримка розвитку.
  2. Зниження інтелекту.
  3. Соціальні проблеми (відсутність друзів, роботи, можуть, виникнуть згубні звички).
  4. Агресивна поведінка.
  5. Низька самооцінка.
При виникненні серйозних змін у поведінці дитини або дорослого, необхідно звернутися до фахівця. Адже дуже важливо не втратити час, і якомога раніше розпочати лікування (особливо в дитячому віці).

Автор: Наталія Холявицька
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм