Очна мігрень: основні причини тимчасового порушення зору

Очна мігрень або мігрень сітківки — це патологічний стан, що характеризується тимчасовою втратою зору на одне око. Термін використовується для охоплення кількох підтипів мігрені, які викликають розлади зору. Вони можуть розвиватися з або без супутнього болю класичного нападу мігрені.

Відповідно даний стан стосується типів мігрені, які впливають на зір, а саме ретинальна мігрень та мігрень з аурою. Так ретинальна мігрень належить до ураження сітківки ока та виникає в результаті порушень кровотоку в сітківці, яка розташована в задній частині ока.

При цьому втрата зору на одне око може спостерігатися протягом 10-20 хвилин або до 1 години за раз. Це може статися під час головного болю мігрені або до її розвитку.

Мігрень з аурою викликає порушення зору, що можуть виникати з головним болем або без нього. Аура також може бути провісником майбутнього головного болю, коли зміни зору відбуваються за максимум годину до нападу мігрені.

Характерні ознаки

1. Поява сліпих плям.
2. Бачення зигзагоподібних ліній, зірок або візерунків.
3. Спалахи світла.

Ці симптоми зазвичай тривають від 10 до 20 хвилин, перш ніж зір поступово повертається до нормального стану. Майже у всіх випадках очної мігрені напади вражають одне і те ж око.

Основні причини

В основі розвитку порушення покладено зниження кровотоку та спазм кровоносних судин в області за оком.

Окремо виділяють вплив аномальної електричної активності у мозку на розвиток мігрені з аурою.

До групи ризику з розвитку очної мігрені можна віднести спадковість, тобто випадки порушення у когось з родини, віковий фактор, коли ризики підвищуються у період від 30 до 39  років.

Також мігрень сітківки може розвинутися у людей з атеросклерозом, серповидно-клітинною анемією та вовчаком.

Окремо виділяють провокуючі фактори, які так чи інакше можуть спровокувати напад мігрені. Найбільш поширеними є стрес, зниження рівня глюкози в крові та пропущення прийому їди, перенагрівання, дефіцит сну, зневоднення, шкідливі звички, вплив яскравого світла та гучних звуків та ін. 

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбувається на основі проведення фізикального огляду, даних анамнезу та ряду діагностичних тестів. Вони включатимуть проведення лабораторних досліджень крові, офтальмоскопії.

Очна мігрень не належить до невідкладного стану. Однак це не означає, що звернення до лікаря можна відтермінувати. Адже наслідки для зору можуть бути незворотними.

Тактика лікування обиратиметься залежно від типу очної мігрені та її перебігу. 

У більшості випадків пацієнти самостійно переживають епізоди мігрені, не усуваючи їх жодними ліками, а просто відпочиваючи. Полегшення може наступити при проведенні масажу голови, застосування холодового компресу або просто лежачи чи сидячи в темній тихій кімнаті.

Терапія при мігрені з аурою може включати використання ряду препаратів, які допомагають зупинити мігрень на її початку. 

Медикаментозне лікування мігрені передбачає поєднання невідкладних і профілактичних препаратів. Профілактичне лікування може включати призначення антидепресантів, проти судомних препаратів, бета-блокаторів, блокатори
кальцієвих каналів, трициклічні препарати.
Запобігти епізодам порушення можливо аналізуючи їх та фіксувавши можливі потенційні тригери. Це дасть можливість визначити закономірності з часом.