Кератит: основні симптоми запалення ока

Кератит – це патологічний стан, що характеризується запаленням рогівки, прозорої частини ока, яка виконує роль «вікна» та пропускає світло всередину. Рогівка надзвичайно чутлива й важлива для зору. Так будь-які зміни її структури одразу впливають на якість бачення. Запалення може бути поверхневим або глибоким, тимчасовим чи хронічним. У важких випадках кератит призводить до помутніння рогівки та втрати зору.

Основні причини

Кератит може виникати з різних причин. Найпоширенішими є інфекційні агенти: бактерії, віруси (зокрема вірус герпесу), грибки або паразити. Часто інфекція розвивається після мікротравми ока, наприклад, при носінні контактних лінз або після подряпини. 
 

Запалення може бути й неінфекційним – унаслідок алергічних реакцій, синдрому сухого ока, впливу ультрафіолетового випромінювання чи хімічних подразників. 

У деяких випадках кератит стає ускладненням інших хвороб очей або загальних захворювань організму.

Першою ознакою є біль або відчуття стороннього тіла в оці. З часом додається почервоніння, сльозотеча, світлобоязнь.

Зір може погіршуватися через помутніння рогівки чи набряк. При герпетичному кератиті характерним є поява виразки у вигляді тонкої гілочки (дендритична виразка). 

Якщо запалення глибоке, виникає каламутність і рубцювання, що може призвести до стійкої втрати прозорості рогівки.

Встановлення діагнозу відбувається за допомогою щілинної лампи, що дозволяє детально оцінити стан рогівки. У разі підозри на інфекційний процес може знадобитися мікробіологічне дослідження – зішкріб із поверхні рогівки для визначення збудника. Це важливо для вибору правильного лікування, адже антибіотики не діють на віруси чи грибки, а противірусні препарати – на бактерії.
 

Терапія залежить від причини. При бактеріальному кератиті застосовують антибактеріальні краплі та мазі, часто у високих дозах. Вірусні форми лікують противірусними препаратами, а при герпетичному ураженні – специфічними засобами проти герпесу. Грибковий кератит потребує протигрибкових ліків, які діють довго й не завжди швидко. Важливим компонентом лікування є контроль запалення: у деяких випадках лікар може призначити кортикостероїдні краплі, але лише після усунення активної інфекції.

Пацієнтам, які носять контактні лінзи, під час лікування доводиться відмовитися від їх використання. При сильному болю можуть призначати спеціальні зволожувальні засоби та препарати, що знижують чутливість. Якщо кератит призвів до значного пошкодження рогівки, інколи єдиним способом відновлення зору стає пересадка рогівки (кератопластика).

Відзначимо, що без належного лікування кератит може швидко ускладнитися. Найнебезпечнішими є утворення виразки рогівки, перфорація (прорив), приєднання вторинної інфекції. У результаті формується рубець, який перешкоджає проходженню світла й погіршує зір. У найтяжчих випадках можливе повне його втрачання.

Щоб знизити ризик розвитку кератиту, важливо дотримуватися правил гігієни очей. При носінні контактних лінз необхідно суворо виконувати рекомендації: не перевищувати термін носіння, правильно очищати та зберігати лінзи, уникати використання води для промивання. Слід оберігати очі від травм, ультрафіолетового випромінювання (сонцезахисні окуляри) та хімічних подразників. При появі почервоніння чи болю в оці не варто займатися самолікуванням – використання неправильних крапель може лише погіршити стан.

Пам’ятайте, що кератит це не просто «запалене око», а серйозне захворювання, яке без своєчасної допомоги здатне призвести до втрати зору. Раннє звернення до офтальмолога та правильно підібране лікування дозволяють уникнути ускладнень та зберегти прозорість рогівки.