Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Анізокорія: причини різних за розміром зіниць ока

Анізокорія: причини різних за розміром зіниць окаЗіниці є центром наших очей. В нормі вони однакові за розміром, однак можливі й винятки, які ми з'ясуємо далі.

Анізокорія - це патологічний стан, при якому зіниця одного ока відрізняється за розміром від зіниці іншого. При цьому права або ліва зіниця може бути як меншою, так і більшою.
 
Причин розвитку анізокорії декілька. Не є виключенням коли це особливість зору з самого народження. Або ж можливий її розвиток набагато пізніше як на тимчасовій, так і на постійній основі. В таких випадках доцільним буде огляд лікарем аби виключити інший й основний патологічний фактор.

У тому випадку якщо зіниці нормально реагують на світло без появи додаткових симптомів (двоїння, косоокість), а різниця в розмірі коливається в межах 1 мм діагностується фізіологічна анізокорія яка не потребує лікування.
 
Офтальмологічна анізокорія буде діагностована якщо порушення було спричинене іншими захворюваннями (наприклад, травма, глаукома). Додатково можлива класифікація анізокорії на механічну, внаслідок ураження райдужки ока чи її опорних елементів або пухлини мозку. Фармакологічна анізокорія є побічним результатом приймання певних лікарських препаратів.

Якими симптомами супроводжується анізокорію?

Окрім зовнішніх ознак у вигляді різних зіниць, можливе приєднання й інших симптомів. Їх характер залежатиме від основної причини анізокорії.

Найбільш частими симптомами є:
  • затуманення зору або двоїння в очах;
  • втрата зору;
  • головний біль;
  • лихоманка;
  • птоз;
  • нудота.

Що впливає на розвиток анізокорії?

Як зазначалося вище анізокорія може бути вродженим станом, а може бути результатом розвинутих в організмі захворювань. До найбільш поширених відносять:
  • травма ока;
  • струс мозку;
  • мігрень (має тимчасовий характер та супроводжується звуженням або розширенням зіниці під час нападу);
  • крововилив в череп;
  • запалення або травма зорового нерва;
  • новоутворення в  мозку;
  • аневризма аорти;
  • менінгіт.

Діагностика та тактика лікування

Діагностування анізокорії та її причини полягатиме в проведенні лікарем офтальмологом оцінки зору, клінічних проявів та життєво важливих показників.
Саме в залежності від виниклих додаткових симптомів та анамнезу хвороби й призначаються додаткові обстеження. Наприклад, КТ та МРТ, рентгенографія, лабораторні дослідження крові, офтальмологічне дослідження (визначення діаметру зіниць, їх реакція на світло), люмбальна пункція та ін.
 
Знову ж такий рекомендований лікарем план лікування буде залежати від основної причини анізокорії. Так якщо провокуючим фактором є інфекційний процес, терапія включатиме призначення антибактеріальних або противірусних препаратів (місцево в очі, або системно). 
При розвитку пухлини мозку та виникнення анізокорії як ускладнення, показане проведення оперативного втручання з додатковими варіантами лікування у вигляді променевої терапії, хімієтерапії та ін.
 
Не є виключенням коли анізокорія є тимчасовим явищем і не потребує лікування.
Специфічних методів запобігання захворюванню не існує, однак можливо вживати заходів аби зменшити ризики розвитку анізокорії. Оскільки поширеною причиною патології є травми голови доцільним буде при заняттях активними видами спорту або при специфічній робочій діяльності одягати захисне спорядження (шолом), використовувати ремінь безпеки під час водіння.
Не варто зволікати зі зверненням до лікаря, насамперед якщо анізокорія виникла раптово, або їй передує травма голови чи безпосередньо ока.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм