Глаукома: ранні прояви ураження ока

Глаукома – це патологічний стан, хронічного характеру, при якому відбувається поступове пошкодження зорового нерва. Це у результаті призводить до втрати зору.

Найчастіше розвиток глаукоми пов’язаний із підвищенням внутрішньоочного тиску, але не завжди цей показник є єдиною причиною. У деяких людей хвороба прогресує навіть при нормальному тиску в оці. 

Найнебезпечніше в глаукомі те, що вона довгий час протікає безсимптомно, а людина може звернутися до лікаря вже тоді, коли частина зору безповоротно втрачена.

Усередині ока постійно утворюється прозора рідина, яка живить його структури та підтримує правильну форму. В нормі ця рідина вільно відтікає через спеціальні канали, але якщо відтік порушується, тиск всередині ока зростає. 

Тривале перевантаження призводить до пошкодження зорового нерва, який передає зображення від ока до мозку. Нервові клітини поступово відмирають, і людина починає втрачати частину поля зору. 

З часом, якщо хворобу не лікувати, може настати повна сліпота.

На ранніх стадіях глаукома зазвичай не має відчутних ознак. Людина бачить чітко, не відчуває болю чи різкого погіршення зору. Перші зміни помітні лише при спеціальних дослідженнях. Надалі з’являється звуження поля зору. Так пацієнт може добре бачити прямо перед собою, але погано помічати предмети збоку. 

При гострому нападі глаукоми виникає раптовий сильний біль в оці та голові, затуманення зору, поява райдужних кіл навколо джерел світла, нудота та навіть блювання. Це стан вимагає невідкладної допомоги.

Виявити глаукому можна лише під час обстеження в офтальмолога. Лікар вимірює внутрішньоочний тиск, перевіряє поля зору, досліджує стан зорового нерва. Використовуються сучасні методи, зокрема оптична когерентна томографія, яка дозволяє побачити навіть початкові зміни. Самостійно діагностувати глаукому неможливо, тому людям після 40 років рекомендують регулярно відвідувати офтальмолога, навіть якщо зір здається повністю нормальним.

Основною метою лікування глаукоми є зниження внутрішньоочного тиску та збереження функції зорового нерва. Для цього призначають очні краплі, що зменшують утворення внутрішньоочної рідини або покращують її відтік. У випадках, коли краплі недостатньо ефективні, застосовуються лазерні методи чи хірургічні операції, які створюють додаткові шляхи для відтоку рідини.

Лікування глаукоми зазвичай триває все життя, а відмова від терапії загрожує незворотною втратою зору.

І хоча хвороба невиліковна, її можна контролювати. Найважливіше - дотримуватися рекомендацій лікаря, регулярно використовувати краплі та не пропускати огляди. Важливим є і загальний спосіб життя: повноцінний сон, контроль артеріального тиску, відмова від куріння, обмеження вживання алкоголю.

Оскільки глаукома розвивається поступово та довгий час може не проявлятися, профілактичні обстеження мають вирішальне значення. Особливо це стосується людей із підвищеним ризиком: тих, у кого є родичі з глаукомою, пацієнтів із цукровим діабетом, короткозорістю чи хронічними серцево-судинними хворобами. Чим раніше діагностовано глаукому, тим більше шансів зберегти якість життя та уникнути сліпоти.