Діабетична ретинопатія: як знизити ризики втрати зору при цукровому діабеті?

Цукровий діабет, а точніше відсутність його контролю призводить до постійного підвищення рівня цукру. Це своєю чергою негативно впливає на стан судин, вони стають крихкими та втрачають свою еластичність. Такі деструктивні зміни відбуваються і з сітківкою ока, що як наслідок позбавляють її можливості насичуватися киснем та поживними речовинами. Розберемо детальніше, які ранні прояви ураження сітківки ока при ускладненому перебігу цукрового діабету.

Діабетична ретинопатія - це патологічний стан, для якого характерним є ураження сітківки ока з підвищенням їх проникності. У термінальному стані захворювання розвивається повна сліпота.

Як зазначалося вище механізм ретинопатії полягає у підвищеній проникності судин сітківки, закорковуванні капілярів та розростанні нових аномальних судин, розвитку рубців. Ураження може розвинутися, як на одному оці, так і одразу на обидвох. Спровокувати розвиток діабетичної ретинопатії можуть наступні порушення:

Можна зауважити, що на протікання ретинопатії не впливає сам ЦД, а підвищений рівень цукру при ньому з можливим стрибанням.

Небезпека захворювання полягає в тому, що тривалий час (7-10 років) воно протікає без яскравих симптомів, повільно. Тому важливо проходити профілактичні огляди в офтальмолога ще з самого початку встановлення діагнозу - цукровий діабет.
 

Занепокоєння повинні викликати поява зі сторони зору наступних порушень: зниження гостроти зору, “мушки” та плівка перед очима, розмитість зображення. Інколи можлива поява крововиливів, які згодом самостійно розсмоктуються. Відповідно чим триваліший перебіг ураження судин, тим більше погіршується зір до повної його втрати.

Перше офтальмологічне обстеження пацієнтів з цукровим діабетом має проводитися в момент встановлення діагнозу (при ЦД II типу) або упродовж 5 років після діагностування (при ЦД І типу). Далі регулярність проходження профілактичних оглядів встановлює лікар на основі досліджень гостроти зору. Лікар офтальмолог проводить обстеження з застосуванням методу розпізнавання кольорів та визначення гостроти зору, офтальмоскопічного дослідження, огляду очного дна. 
 

Початковий розвиток діабетичної ретинопатії включає проведення консервативного лікування у вигляді контролювання показників цукру в крові за допомогою спеціальних препаратів, стабілізація артеріального тиску та застосування ін'єкційних препаратів для підвищення гостроти зору.
 

Звісно, що вагому роль відіграє у лікуванні дотримання здорового способу життя та дієтотерапія. 
 

При появі ускладнень у вигляді набряку окрім внутрішньоочних ін'єкцій, що спиняють процес розростання нових судин, додатковим методом, що дозволяє зупинити прогресування захворювання є лазеркоагуляція сітківки. У найскладніших випадках (відшарування сітківки чи масивний крововилив) єдиною можливістю повернути зір є оперативне втручання. 

 

З метою запобігання розвитку діабетичної ретинопатії важливо особливу увагу приділяти перебігу ЦД, контролювати рівень цукру в крові та артеріальний тиск.