Вестибулярний неврит: основні причини запаморочення

Вестибулярний неврит - це порушення, що супроводжується розладом внутрішнього вуха з наступним розвитком сильного запаморочення. 

Причиною цього слугує запалення вестибулярного нерва, тобто нерва у вусі, який надсилає інформацію про баланс у мозок. Відповідно при розвитку запального процесу відбувається порушення механізму передачі інформації, що змушує людину почуватися дезорієнтованою.
 

Дане захворювання зазвичай минає за декілька днів, однак безпосередньо симптоми невриту можуть турбувати хворого до декількох тижнів.

Вестибулярний неврит може виникнути у людей будь-якого віку, але рідко трапляються випадки саме серед дітей.

Симптоми порушення зазвичай виникають швидко та є найбільш інтенсивними, при першочерговому розвитку:

Більшість випадків вестибулярного невриту спричинені вірусною інфекцією внутрішнього вуха або іншої частини тіла. До поширених вірусних інфекцій, які можуть викликати захворювання включають кір, грип, краснуху, паротит та оперізувальний лишай.
 

Не є виключенням коли запальний процес викликає бактеріальна інфекція!

Встановлення діагнозу потребує проведення ретельної діагностики. Оскільки вестибулярний неврит є діагнозом виключення, основна увага у пацієнтів із гострим спонтанним запамороченням полягає у виключенні інсульту чи інших центральних причин. 

Методи діагностики з цією метою включають проведення МРТ, неврологічного обстеження, перевірку слуху (з метою звуження визначення нервів, які уражені). Інший спеціальний тест, який називається тестом головного імпульсу, перевіряє, наскільки важко утримувати фокус на предметах під час швидких рухів голови. 
 

Для вестибулярного невриту, викликаного основною інфекцією, лікар зазвичай призначає проходження антибактеріальної терапії або противірусні препарати (в залежності від збудника).

Не існує одного стандартного протоколу лікування вестибулярного невриту. Однак додаткові лікарські призначення можуть покращити перебіг виниклих симптомів. Наприклад, препарати проти нудоти, антигістамінні. Якщо нудота й блювання сильні й не піддаються контролю за допомогою ліків, хворого можна госпіталізувати в лікарню і вводити внутрішньовенно рідини для лікування зневоднення.

При більш складному перебігу захворювання та відсутності результатів від проведеної терапії можливе призначення вестибулярної реабілітаційної терапії, що передбачає виконання легких рухів. Це необхідно для того аби допомогти мозку пристосуватися до змін балансу. 

Як правило, найсерйозніші симптоми (сильне запаморочення) тривають лише кілька днів, але, попри це ускладняється виконання повсякденних дій. Згодом пацієнт хоч і повільно, але повністю одужує упродовж наступних тижнів.