Гіперестезія: на що вказує підвищена чутливість?
Внаслідок впливу певних факторів трапляються випадки коли наші органи чуття перевантажуються та стають чутливими до подразників у вигляді смаку та запаху, світла та звуку, температури. Також ця підвищена чутливість може викликати біль. Тому розберемо детальніше, що саме може спричиняє дане порушення та основні особливості його перебігу.
Гіперестезія - це стан, який характеризується надзвичайною чутливістю будь-якого органу чуття. При цьому це може вплинути як на один, так і на всі органи чуття.
Найбільш поширеним типом гіперестезії є шкірна форма, рідше у людини виникає чутливість до болю та втоми (м'язова гіперестезія), дотику (тактильна), світла (оптична), звуку (акустична), смаку (смакова) та запаху (нюхова).
Що являється причиною підвищеної чутливості до різних подразників?
В основі розвитку гіперестезії покладено порушення функціонування периферичних нервів або периферична нейропатія. Так периферична нервова система охоплює всі нерви за межами головного і спинного мозку. Своєю чергою периферична нейропатія виникає, коли нерви зазнають ураження.
У тому випадку, якщо периферична нейропатія є результатом основного захворювання, лікар діагностує її симптоматичною. Дана форма може бути результатом наступних станів:
- Гормональний дисбаланс.
- Травма.
- Цукровий діабет.
- Токсичні причини, включаючи алкоголь, певні хімієтерапевтичні препарати та імунодепресанти.
- Патології зі сторони нирок або печінки.
- Новоутворення.
- Розвиток вірусної інфекції (наприклад, хвороба Лайма, простий герпес, цитомегаловірус і COVID-19).
- Стиснення нерва, внаслідок чого хворий може відчувати біль, поколювання, оніміння або слабкість.
Відповідно при неможливості встановити основну причину порушення діагностується ідіопатична форма захворювання.
Основні симптоми
Характерні ознаки гіперестезії залежатимуть від форми порушення. Так при акустичній (слуховій) гіперестезії можливий розвиток слухових галюцинацій, тоді як при нюховій - відчуваються запахи, яких насправді немає.
Не є виключенням посилення симптомів.
Симптоми гіперестезії починаються повільно і з часом посилюються.
До загальних ознак виниклого захворювання можна віднести:
відчуття поколювання або печіння;
- оніміння;
- біль та підвищена чутливість при дотику;
- м'язова слабкість;
- судоми (зустрічаються рідко при запаленні нервів).
Діагностика та тактика лікування
Беручи до уваги різноманітність можливих причин гіперестезії діагностичні заходи проводяться на основі детального збору анамнезу пацієнта, аналізу скарг та клінічної картини.
Додатково лікарем проводяться наступні обстеження:
- лабораторні дослідження крові;
- дослідження нервової провідності для вимірювання електричної активності м’язів й нервів;
- неврологічні обстеження.
Гіперестезію досить складно лікувати, тому терапія буде направлена насамперед на контролювання виниклих симптомів.
Рекомендується внести корективи у спосіб життя пацієнта. Медикаментозна терапія включає призначення анальгетиків, антидепресантів, опіоїдів та ін. Деякі медичні втручання у вигляді фізіотерапії та когнітивно-поведінкової терапії можуть бути ефективними у зменшенні неприємних реакцій, викликаних будь-яким подразником.
Також лікування буде направлено на усунення основної причини. У разі розвитку гіперестезії внаслідок діабетичної нейропатії, контроль рівня глюкози в крові може допомогти уникнути погіршення проблеми.
При дефіциті вітаміну B12 можливе призначення спеціальних добавок. Після проведеної терапії у більшості випадків симптоми гіперестезії зникають.
Відмітимо, що варто звернутися до лікаря при появі симптомів гіперестезії, оскільки це може свідчити про більш серйозну проблему. У деяких випадках, коли тригер порушення не можна виявити та усунути, пошкоджені нерви піддаються регенерації. Навіть у томі випадку якщо ураження є постійним, вчасне лікування може запобігти подальшому пошкодженню та погіршенню симптомів.