Перевозка больных

Седанов

Геміпарез: основні причини розвитку слабкості в половині тіла

Геміпарез: основні причини розвитку слабкості в половині тілаГеміпарез являється синдромом, який зустрічається при розвитку різних захворювань. 

Патологія полягає в зниженні рухової активності з однієї сторони тіла, тобто ураження зазнає повністю ліва або права сторона (як верхня, так і нижня кінцівка). При цьому дуже частим явищем є коли геміпарез виникає протилежно патологічному вогнищу. 
 
При вираженішому геміпарезі, тобто коли слабкість в половині тіла змінюється на параліч розвивається - геміплегія.

Які стани викликають геміпарез?

  1. ДЦП (дитячий церебральний параліч).
  2. Ураження ЦНС при розвитку онкологічного процесу.
  3. Інсульт (порушення мозкового кровообігу).
  4. Пологова травма.
  5. Нейроінфекція та її наслідки (менінгіт, енцефаліт).
  6. Ураження паразитами. 
  7. Черепно-мозкова травма або травми спинного мозку.
Тобто можна зробити висновок, що в основі розвитку геміпарезу насамперед покладено різноманітні ураження головного та спинного мозку. 

Основні симптоми захворювання

Клінічна картина геміпарезу виникає зі сторони тієї частини, яка зазнала ураження. При чому він може розвиватися як гостро, так і поступово. 
 
Спостерігається зі сторони нижньої кінцівки паралітична клишоногість, підняття п'ятки та приведення переднього відділу стопи. При цьому при розвитку порушення у дитини, з її ростом відбувається укорочення ноги на ураженому боці.
 
Стосовно верхньої кінцівки, то у хворого виникають труднощі при спробах показати долоню доверху, обмеження в рухливості променевозап'ясткового суглобу. Додатково I палець руки загинається в долоню (”палець в долоні”).
 
До загальних проявів геміпарезу, окрім слабкості в половині тіла, належить:
  • швидка стомлюваність м'язів;
  • швидкі мимовільні м'язові скорочення;
  • труднощі при контролю рухів;
  • підвищення сухожильних рефлексів.

Діагностика та тактика лікування

При проведенні діагностики важливо визначити, яке захворювання викликало геміпарез та ступінь його розвитку. Для цього проводиться ряд обстежень:
  • неврологічне обстеження, збір анамнезу;
  • КТ та МРТ;
  • доплерографія;
  • електронейроміографія;
  • лабораторні аналізи крові.
Методи лікування полягатимуть у відновлення рухових, мовних функцій. 
 
Також першочергово враховується основна причина, що викликала геміпарез та проводиться її відповідне лікування. 
 
Так лікування нижньої кінцівки на ранніх стадіях, коли стопа може відводитися, полягатиме в проведенні консервативної терапії з реабілітацією та застосуванням ортезування. Відмітимо, що ортез - це ортопедичний виріб, який індивідуально розроблюється та полягає в забезпеченні правильного положення суглобів (фізіологічне положення). А реабілітаційна терапія включає проведення роботи з логопедом та психотерапевтом, ЛФК, масажу, плавання. Додатково також застосовується рефлексотерапія та фізіотерапія (електротерапія, ударно-хвильова терапія, магнітотерапія). 
 
Оперативне втручання ураженої нижньої кінцівки проводиться при необхідності з наступним поетапним гіпсуванням (метод Понсеті). Надалі проводиться пластика сухожилля та тимчасове блокування зон росту довшої кінцівки. Цей метод є доцільним при розвитку геміпарезу  у дитячому віці, насамперед з метою врегулювання довжини ніг.
 
Стосовно ураження верхньої кінцівки при геміпарезу, то також при вчасному діагностуванні порушення, можливо обмежитися консервативним лікуванням. А хірургічне втручання полягатиме в розсіченні сухожилля з метою покращення функції розгинання кисті та відведення І пальця.
 
Запобігти формуванню геміпарезу можливо лише при вчасному ранньому діагностуванні з вірною постановкою діагнозу. 
 
Важливо розуміти, що чим раніше розпочати реабілітацію та боротьбу з геміпарезом, тим більше шансів на успіх. Знайти сучасну клініку з високоспеціалізованими фахівцями, де нададуть індивідуальну програму реабілітації, можливо скориставшись Всеукраїнським каталогом клінік ITMED.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм