Перевозка больных

Седанов

Міастенія: основні причини м'язової слабкості

Міастенія: основні причини м'язової слабкостіСьогодні міастенія має стрімкий розвиток серед будь-яких вікових категорій, як у чоловіків, так і жінок. Розберемо детальніше, які причини можуть викликати м'язову слабкість та як вчасно встановити захворювання. 
Міастенія - це патологічний стан, для якого характерний розвиток швидкої втомлюваності та зниження м'язового тонусу. Захворювання є хронічним та має аутоімунну природу розвитку.
Виділяють дві форми міастенії - генералізовану та очну. Звісно, що очна форма має легший перебіг захворювання. 

Причини

Дотепер не встановлено чітких причин розвитку міастенії. Однак спеціалісти дотримуються думки, щодо взаємозв'язку захворювання зі спадковим фактором. Також спровокувати міастенію можуть віруси, що потрапили в організм людини або новоутворення, яке локалізується в тимусу. 

Які основні прояви міастенії?

Першочергово у хворого виникають скарги на слабкість в м'язах та розвиток швидкої втомлюваності. 
Чим більше часу проходить, тим інтенсивнішими стають симптоми.
 
Так на початку м'язова слабкість виникає лише під кінець дня. Далі через певний час стомлюваність виникає при вираженні емоцій, жуванні, що безпосередньо впливає на порушення ковтання. Паралельно у даних пацієнтів розвивається опущення повік (птоз) та порушення зору, а саме двоїння в очах. Голос стає хриплим та порушується сама мовна функція.
 
Наростання патологічної слабкості починається з верхніх кінцівок з наступним розповсюдженням нижче. Особливу небезпеку становить стрімке ураження у людей похилого віку, що досить часто може призвести до порушення дихання. 
 
Також зазначимо, що при міастенії генералізованої форми характерна поява міастенічних кризів, тобто коли слабкість “торкається” дихальних та ковтальних м'язів. Даний стан потребує надання невідкладної допомоги, оскільки існують високі ризики летального результату. Так у хворого виникає підвищене слиновиділення, тахікардія, а дихання нагадує свист.  

Діагностика та лікування

При проведенні діагностики лікарем неврологом до уваги беруться дані анамнезу з наступним проведенням огляду пацієнта (тести на визначення м'язової стомлюваності). Додатково доцільним буде проведення лабораторних та інструментальних методів дослідження: генетичний тест, електронейроміографія, КТ та МРТ, лабораторні аналізи крові на виявлення антитіл. 
 
Тактика лікування буде залежати від тяжкості та виду захворювання. Найчастіше це є призначення медикаментозної терапії, дієтотерапії з обмеженим вживанням вуглеводів та солей з додаванням білків. До медикаментозного лікування належить призначення гормональних препаратів та препаратів калію, антихолінестеразних засобів, цитостатиків та людського імуноглобуліну. Препарати посилюють дію один одного та застосовуються з метою покращення загального самопочуття.
 
З метою очищення крові від антитіл додатково застосовується плазмоферез. Оперативне втручання проводиться при показаннях, при якому відбувається видалення тимусу (вилочкової залози). Цими показаннями може бути гіперплазія тимусу або пухлина. 
 
Хворим на міастенію в обов'язковому порядку щоденно необхідно проводити очищення носової порожнини, бронхів, глотки та трахеї.
 
Оскільки міастенія належить до захворювань хронічного характеру, то надалі пацієнту необхідно буде приймати відповідні лікарські засоби на постійній основі. Це дасть можливість уникнути загострення.
 
Спрогнозувати перебіг міастенії неможливо, адже складність захворювання залежить від віку хворого, виду міастенії та часу діагностування.
Відповідно можна стверджувати, що вчасна діагностика та початок лікування є основою у боротьбі з міастенією.
 
З метою зменшення ризиків розвитку міастенії важливо дотримуватися здорового способу життя, підтримувати вітамінно-мінеральний баланс та у разі наявності міастенії в сімейному анамнезі - слідкувати за масою тіла, не перенапружувати м'язи та уникати попадання прямих сонячних променів.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм