Синдром відміни нікотину: основні симптоми

Паління є тією шкідливою звичкою яку, на перший погляд, легко побороти на відміну від алкогольної або наркотичної залежності. Дехто при спробі кинути палити переходить на більш “безпечний” варіант типу електронних цигарок, а хтось різко відмовляється від шкідливої звички. Тому розберемо детальніше, що відбувається з організмом при розвитку “синдрому відміни нікотину”, на які симптоми варто звернути увагу.

Основні прояви синдрому відміни нікотину

1. сильне бажання курити, напевно виникає у кожного хто починає процес відмови від куріння;
2. спостерігаються зміни настрою, пригніченість або навпаки дратівливість;
3. тривожність та неспокій, адже насамперед відбувається відмова від “заспокійливого” для людини, яка у більшості випадків має схильність до тривожності;
4. зниження концентрації: так нікотин викликав ілюзію так званого стимулятора;
5. порушення сну (безсоння);
6. збільшення маси тіла внаслідок підвищення апетиту. Це пов'язано з тим, що нікотин викликає спотворення смаку й запаху їжі, або дуже частим явищем є коли перекус замінюється на цигарку з кавою.

Тактика

1. Заняття спортом: не секрет, що фізичні навантаження допомагають справитися з багатьма емоційними проблемами, і боротьба з курінням не є виключенням. Оберіть найбільш оптимальний для себе варіант. Комусь підійдуть звичайні прогулянки пішки, а дехто надає перевагу біганню або плаванню.
2. Вчіться розслаблятися, що дасть можливість зменшити тривожний стан під час відмови від нікотину (йога, медитації).
3. Ведення щоденника харчування. Адже часто, особливо у жінок організм з метою отримати той самий гормон - дофамін, замінює нікотин на глюкозу. 
4. Уникання провокуючих факторів. На початковому етапі це можуть бути люди, які палять поруч або ситуації, що можуть викликати неприємні емоції, стрес. Варто взяти до уваги й те, що час відмови від куріння не повинен припадати на якусь емоційну й одночасну тривожну подію. Наприклад, це може бути іспит, доповідь на роботі тощо. Адже ситуація, яка потребує великої розумової напруженості паралельно є і стресовою, що підвищує ризик зриву.